Мамлайф
Мамлайф
Приложение для мам
SlavaVlady
SlavaVlady
Мама сына (1 год)

Давайте познайомимося ближче😉😇 Флешмоб #я_про_себе #давайтезнакомитья В дитинстві я думала, "Дорослим так легко…

Давайте познайомимося ближче😉😇

Флешмоб #я_про_себе #давайтезнакомитья

В дитинстві я думала, "Дорослим так легко живеться, вони все знають, все розуміють", після народження малого я зрозуміла, що була не права😅

До декрету, я думала "Піду в декрет і відпочину" - пішла в декрет і зрозуміла,

Я знову була не права

Тепер боюся робити про щось висновки наперед😂😂😂

🍭🎂 не можу жити без солодкого 🍓🍈 намагаюся перейти на живу корисну їжу і відмовитися від цукру😅 намагаюся вже як 7 років, поки🍰🍰🍰 перемогли мою волю 🎼 обожнюю симфонічну музику, скрипка віолончель моє все🎻🎻🎻

Не _ выносимая легкость_бытия,📜 Игра_в_класики любимі книги📜

За останній рік декрету не прочитала жодної 🐒🐒🐒

Обожнюю авторські фільми🎥🎥🎥

Останім часом більше дивлюя ютуб😅😅😅 Жизнь не справедлива 😅😅😅😅

Відношуся до легких скептиків з гумором

Моя філософія життя.

"Что излучаегь то получаешь"

Передаю @lumam @j.bondar_ @degt.anna @natalya.mammy @innaabramova4 @alyaguba @mirka7 @svetlanamama123 @mariane @timaman

#be_happy

#будемзнакомы #мояжизнь

1

Комментарии

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій…

Дівчата у мене питання до всіх з західної України, звідки така зневага до приїждих з Києва? Я зараз в Тернополі і мій чоловік на другий день пішов до терроборони, допомога їм потрібна була лише фінансова і чоловік витратив немаленьку суму. Я намагаюся зняти квартиру в два три рази дорожче за оголошену ціну, а мені відмовляють одразу як я кажу що ми з києва. Де елементарна людяність?? Де той братьский дух і повага до горя? Я ж не приїхала сюди дити безкоштовно чи відбирати чийсь хліб! Я дуже засмучена відношенням, миивсі одна нація і я була до такого не готова…

Намагаюся стати на облік і це все дуже гєморно і довго. Вже всі вени обколоті! А тепер ще й наплутали з групою крові..…

Намагаюся стати на облік і це все дуже гєморно і довго. Вже всі вени обколоті! А тепер ще й наплутали з групою крові.. Все життя була 1+, тепер кажуть, що 1-!! Кажуть, що тепер резус-конфлікт (у чоловіка теж 1+) і ще треба перездати кров і на антитіла і ще там щось! І торч вимагають і купу всього.. Це на Мостицькій. Скажіть, будь ласка,що обов'язкове?? А від чого можна відмовлятися?

Семейные отношения в детстве и сейчас

У кого в дитинстві були сестри/брати і ви дуже сварилися, як у вас зараз?😅 Це я на своїх дівчат дивлюсь і сподіваюсь все налагодиться 🙈 думки навиворіт 2 геніальний мульт, проридала кінець 😅

Ребёнок не ходит

Дівчата, а у когось таке було, що дитина відмовляється ставати на ніжки і ходити? Таке відчуття, що щось болить, бо плаче, коли садиш чи ставиш, але не падала і не вдарялась. Думаю, може уві сні якось спала незручно? Намагаюся не впадати в паніку, але не дуже виходить

Дитина...підліток...чи вже мама

Дитина...підліток...чи вже мама Мені було 16, коли я побачила на тесті для вагітності дві смужки. Було дуже страшно. Я не знала, що робити, куди бігти. Більше за все боялася реакції батьків. Думки про аборт були постійно, в лікарні без дозволу батьків мені відмовили, а на приватну коштів не було. Перечитувала купу статів по цій темі, і ставало все гірше. Ревіла. Але рішення було прийнято, я буду мамою. Ось тільки, як бути далі я не знала. Підтримку отримала від батька дитини, це нас дуже зблизило. Більше я нікому не могла сказати про свою вагітність. Почала шукати в соціальній мережі, тоді в контакті, таких же дівчат, які народили в юному віці. І переписуватися з ними. Мене цікавило все, а особливо, як про це повідомити батькам і вчителям в коледжі. Вони давали цінні поради і ділилися своїм досвідом. Але признаватися не хватало в мене духу, мовчала. Живіт почав рости, а я вдягати об‘ємні кофти, аби тільки ніхто нічого не запідозрив. Ще і токсикоз почався. Всі дівчата на перерві брали каву, а я воду. Почали задавати питання, я вправно на них відповідала, що просто не хочу. Я наївно вірила, що зможу приховувати свій стан вічно. Але одного дня повернулась додому, і мама стала зі мною розмовляти. Я зрозуміла, що вона все знає. І саме головне, вона мені тоді сказала, щоб я не нервувала, ми виростимо цю дитину і все буде добре. Це вже був 16й тиждень вагітності. Зараз моєму старшому сину 10 років, і я дійсно змогла стати для нього гарною мамою. Это моё домашнее задание по сторителлингу. Сейчас прохожу курс. История моя реальная. Напишите пожалуйста, как вам, было интересно читать?