Хочу почути ваші думки, можливо поради про ситуацію що склась з моїм сином.Чим далі тим більше я розумію що я погана…

А как часто вы играете только вдвоём? Говорите только вдвоём,как часто говорите о чувствах,обнимаетесь,он приходит к вам если его кто-то обидел? Может между вами стена какая-то образовалась,может ревность из-за сестрички?

Сначала прочитала пост и, не посмотрев сколько лет ребенку, сложилось впечатление, что вы пишите про мальчика подростка. Мне кажется, нужно немного поменять подход к ребенку и выяснить причину капризов.

Это переходной возраст! Ребёнок должен знать кто дома главный- ПАПА и МАМА. А ремень никто не отменял!!!

@olgaand4mybunny Вы правы! Я тоже такого мнения!

В садике все детки послушные. Они приходят в сад и их "загоняют" в рамки. Ребенок зажимается. А домой приходит и его начинает нести, потому что семья, свобода. Это почти все детки так. И все таки такие капризы дома это не очень нормально, может Вам лучше к психологу он разберется и подскажет в чем причина

Ремень, это если не хватает мозгов родителям, и уж точно вас не сблизит. Вам нужно больше времени проводить вдвоём, играть, заниматься творчеством, обниматься, говорить о чувствах, почему ребёнок в конкретной ситуации поступает именно так. Проговаривать все. Вам важно его поддерживать, и объяснять что везде есть правила, дома, на площадке, в садике ...и их нужно придерживаться, и не прогибаться под истерики, так как истерика рано или поздно закончится, а сын должен понимать, что хозяин в доме не он, а папа и мама, и будет так как они сказали.

Он таким был всегда? В 2-3 года так же вел себя или приличней? Только ,пожалуйста,не надо отчаяться и начать бить ремнем и все такое, это только больше озлобит ребенка

Ваша ошибка в том, что прогинаетесь под истерики. Что сдаетесь. Не должно такого быть,что вы выключили мультик,он орет и вы включаете опять. И явно видно,что он хочет привлечь к себе внимание. Поверьте, дети не кайфуют от того,что они орут, истерят, ругаются с родителями,это им тоже приносит неприятные эмоции и он будет только рад,если вы границы дозволенного четко определите и поможете с этим справиться. Почитайте про активное слушание, оно может помочь с истериками, много говорите, на время положительное внимание с дочки переведите больше на сына

@nestea_b дякую.Ви знаєте в цьому теж мабуть щось є, ми вдвох практично ніколи не буваєм, завжди є його сестричка яка тільки я його візьму на руки чи обніму кричить і хоче теж..кричить несамовито моя мама мене візьми.Він інколи питає чи я його люблю, я стараюсь хоть раз в день сказати що ми його любимо і хочем тілтки найкращого і обняти ну це на декілька секунд восновном. А як неслулає і знущається так я бува таке наговорю що стидно і потім можу попросити вибачення і сказати що я так не вважаю насправді..Виходить ми відтоді як народилася менша стали віддалятися, але ж я ітак йому старалась весь час приділяти поки вона була мала, може він рано став в мене дорослий.. інколи я теж думаю що то могла б бути причина і мені його жалко, але я стараюся як можу, порівно всим уваги приділяти і ділити по справедливості ну всеодно не виходить я з меншою спимо в одній кімнаті а він з папою в іншій.. і на ручки він вже не хоче до мене(

Любить бабу і папу а я вже на третьому місці бо я від нього щось ще хочу, якісь накази даю що йому не подобаються і що йому робити тому я і погана виходить.

Але ж як вийти з цієї ситуації?Мені часто кажуть йому треба в садік, але ж він хворіє постійно і поки я не можу його водити*( рекомендували до кінця зими не ходити щоб імунітет підняти.

@irycuk, вам обязательно нужно раз в неделю уходить с ним гулять вдвоём или оставаться дома,а малышку пусть кто-то заберёт,должно быть только ваше время. Он отстранился потому что просто обиделся на вас,я так думаю,и не слушается чтоб вы кричали,ведь это тоже внимание и если его мало,когда все хорошо,значит он будет делать что попало только б вы что-то ему говорили. Делайте все вместе,нужно их как-то подружить,вместе смотреть мультик,вместе рисовать,чтоб не было конкуренции за маму,поцеловала одну сразу же поцеловала и второго. Все делайте дважды и для каждого по-особенному. Говорите сыну,что любите его аж на целых два года дольше,чем малышку,она пока не в том возрасте,чтоб обижаться,а вот сын уже себе не то придумывает. Вы можете иногда и с ним спать? Или хотя бы пару раз в неделю укладывать спать? Можно всем вместе книжки почитать перед сном,и тогда никто не будет носиться по квартире.

@alina_mallina дякую, слушна порада і думка.Ви знаєте були спроби з нашого боку дати ремня...але це теж в нашій ситуації не вихід.мене батьки били в дитинстві і дали понять що якщо не слухатиму дадуть..., то я їх боялася і завжди слухала.Думала і тут так буде, але ж не з ним, він хоть "вбий" як то кажуть а буде стояти на своєму, всеодно поплаче, а потом сміється і обізлиться ще більше.То я поняла що то не варіант і що то нам точно "мозгів не хватало" а про правила я йому дійсно не пояснювала, це треба.Ну от, а те що хазяїн і главний тут не він то з цим змиритися він не може поки-що і не хоче.

Вы все правильно сейчас говорите. Я тоже слишком быстро сделала сына взрослым после рождения дочки, хоть ему уже было 6. Сейчас наверстываю упущенное ( А у вас сыночек ещё маленький. Постарайтесь больше времени приделять ему наедине (поговорите с родными, что бы помогли с дочкой), и почаще обнимайте, говорите как его любите.

@my_emmy дякую.Ви знаєте син такий від народження крикун))і зараз такий самий тільки що не так кричить і дуже любить понить.Я часом просто шаленію від того крику, стараюся не піддаватися, якщо кричить то його в свою кімнату відправляю або виходжу, не можу того слухати і буває навіть на якийсь час він якби стає хороший і слухняний,змиряється і ми домовляємося що будем слухати і поважати один одного, але потім як від нього щось требується елементарне він знов за своє береться(( знов порушує межі дозволеного як ви пишите.

@irycuk, и вот в 4 года ребёнок уже как ни крути должен спать сам ( это если вы хотите что б он вырос уверенным в себе и самостоятельным человеком). Постепенно приучайте сына и дочку спать отдельно от родителей, возможно тут ещё ревность на этой почве.

@alina_mallina, я пережила уже три таких переходных возраста и знаю что говорю! Я детей НЕ БЬЮ ремнём, но они знают,что он есть!!!!

Наказывать-это уже для случая,когда ребёнок вообще неуправляемый!

Попробуй в 2 года объясни ребёнку слово «НЕТ». Сильно он тебя послушает????? Он будет кричать и капризничать....

У тебя ещё все впереди, 1,6 года ребёнку,это вообще ерунда. Самое интересное начнётся с 2 лет.

Раньше все дети знали,что такое ремень!

А внимание, хоть ты разорвись, детям нужно уделять одинаково!!!

@nestea_b а ми з ним реально ніколи разом не ходили...і не залишаємся(( хіба що в поліклініку...ніхто крім мене з меншою не гуляв, вона чисто моя доця, часто старшого забирає свекруха, або рідко чоловіК кудись по справах як їздить, тіпа щоб я відпочила від цього дурдому коли вони вдвох вдома "гуляються".Діти разом віднедавна в мене гарно почали гратися,тому я зараз вже відпочиваю більше і займаюся хатніми справами більше як вони не сплять.Але часто між ними конфлікти і непорозуміння виникають, щось не поділять чи менша заважає йому.Він її вдарить може та кричить і починається..

А спати він теж останнім часом з нами хоче, я декілька разів йому не могла відмовити хотіла з ним спати, але менша кричить тільки зі мною,а як ми разом лежимо то засипаєм дуже довго, менша не дає.

Загалом ваша думка мені зрозуміла і я вам дуже вдячна, чоловік мені теж колись казав що це може бути причиною, і може ви і праві що я йому мало уваги приділяю і любові, що він залишився недолюбленим і мені чесно його аж жалко, я хочу його любити і приділяти більше уваги, ну цю стіну між нами тяжко руйнувати бо меншу нікуди не діну покищо(

Син часто навіть не хоче іти на вулицю зі мною і дочкою а хоче лишатися вдома як є з ким(( Мені дуже обідно, а якось він видав: все значить ви всетаки мене не любите і хочете моєї смерті..це жахливо звідки він такого набрався не знаю, я вже думала то баба його накрутила...а книжки я буває берусь читати ну всеодно йому вже не зовсім цікаво.всі їх він знає. (Висновок для мене треба нову книгу велику з казками ))

Але ревність, що стосується мене, трохи зрозуміло ну чому тоді до чоловіка таке відношення, він же з ним став більше часу проводити і всеодно не слухає..Але чоловік особо теж ніколи не займався вихованням і ніколи не гуляв майже, навіть на вулиці з ним, раз в півроку, в чоловіка постійно занятість як не робота то його телефон "займає" сильно, а синові тільки роздруковує всякі розукраски і ложить спать.Вполнє можливо що і до чоловіка виходить таке відношення бо він ним не цікавиться майже і виходить требує уваги?.

Я Вам дуже вдячна, спробуємо поговорити з чоловіком і більше уваги приділяти і любові сину.!!

Я якщо чесно ніколи не хотіла щоб так було, щоб дитина залишилася недолюблена чи була ревність. Менша дочка не зовсім запланована, і я навіть довго не рішалася на те щоб всетаки народити її, із-за того що старшого любила і нехотіла щоб він був недолюблений чи дорослий рано став, бо така ситуація була в моєму дитинстві зі мною - я старша від брата на 1.6 роки і завжди згадувала як мені було не приємно і обідно дивитися як мама брата на ручках бавила, балувала, а я сиділа і дивилася на кріслі на них бо ж я уже доросла була.І так і між мною і мамою залишилися холодні відносини, ми ніколи не були подругами і ніколи не обнімалися і не говортли слова любові, принаймні я того не памятаю. І тут таке зі мною і я на місці своєї мами(( я аж просльозилася так мені обідно що я таке могла допустити((

@olgaand4mybunny, чем старше ребёнок тем больше он понимает!! И метод «100 раз спокойным тоном повторить слово «нет», и не прогнуться под истерику» работает, с детьми нужно разговаривать и объяснять. Пять раз, 20 раз, 100 раз , не важно. Я в полтора года могу обьяснить ребёнку слово «нет», представляете? Да, раньше знали что такое ремень, тему отношений в таких семьях развивать не буду, запугивайте своих детей дальше, отличный педагогичный метод воспитания, прям зауважают сразу)

@alina_mallina, абсолютно не запугиваю! Спорить не буду! Опыта в воспитании у меня в 4-е раза больше! У нас дружная и веселая семья! Все приучены помогать друг-другу и играют между собой.

Но на голову залазить я такого не допускаю!!!!!!!! Я ещё раз повторю! Я ДЕТЕЙ НЕ ЗАПУГИВАЮ И НЕ БЬЮ. У нас таких истерик дома нет! НЕКОГДА,ВСЕ ПРИ ДЕЛЕ)))

@olgaand4mybunny, Зачем вы мне все время пишете? 😂 Это автор поста попросила совет, а не я, мне ваш опыт ни к чему, я отлично справляюсь со своим ребёнком без ремня)

@alina_mallina, я же не пишу в лс,это в комментариях автора! А она читает и решает

Я всим дуже вдячна, @nestea_b , @luda_marin, @olgaand4mybunny ,@dovzhenkool , @alina_mallina , @my_emmy не думала що стільки відгукнеться і буде не байдужа моя ситуація.Всі коментарі як для мене є доречні і допомогли мені зрозуміти трохи свою дитину, Мабуть це основна причина: недостаток уваги і любові і ревність, але щось є і в трактуванні @dovzhenkool ,

Можливо і навіть роз'яснення про ремінь, або лозинку (не бити, а лякати..) упростить трохи життя поки малі діти - це для меншої більш актуально))

@irycuk, спасибо прегги хоть отвлекает меня от ночного Понимаю вас. Это хорошо, что ребёнок ведёт себя хорошо в саду и т.д. А дома он расслабляется и выпускает пар. Это где- то нормально, потому, что этот дом и его тоже)))) другое дело : Почему так!?Ответ: потому, что в саду они живут по графику поел, встал, сел все делается коллективно.Дома как не придерживайся графика все равно выпадаешь из него..... по понятным причинам. Можно говорить сыну о своих чувствах, что вы чувствуете хорошего/ плохого от его поступков. Только обязательно раскрывать и хорошие черты характера)))) Я , например, своему сыну ( он у нас огонь)говорю:- Как мне хочется дать тебе по попке, но мне нельзя( Мама не может бить сына)... дай я тебя хоть ущипну. И щипаю его за бочек/ попку и мы оба смеёмся и нас обоих попускает. Знаю, что не желательно отпускать ребёнка « прокричаться» в другую комнату, ( хоть это и сложно, меня крик сына выбивал из колеи) потому, что он остаётся один на один со своей проблемой, прокричав ее от только снимает эмоциональное напряжение , но не находит ответа на свой вопрос и ещё больше отдаляется от вас ....я своему говорила, что когда он кричит у мамы закладывает ушки и когда ты захочешь спокойным тоном обратиться ко мне, я могу не услышать твою просьбу( легкая манипуляция))) конечно, но все же лучше, чем ремень). Попробуйте читать ему пацанячие книжки, пираты, самолеты, космос ..... и ещё помогают истории( Зощенко) про «мальчишей-плохишей» ведь на чужих ошибках лучше учиться.)))

* от ночного жора...

Вы забили на ребёнка - ребёнок забил на вас

Інтернет канал фемелі різ вам в помощ

А спати вони мають окремо від батьків і в іншій кімнаті і всі будуть раді і довольні, а як вийшло що папа вкладає спати, це табу папа хай побуде з дочкой. Я не розумію як можна було висилить мужиків запамятайте одне правило:«діти приходять до нас а не ми до них».П.с. Менший в кімнату так і не заїхав з народження, і з самого народження папа його вкладає поки я з старшим

@irycuk, вы хорошая мама!вы переживаете и вам жалко сыночка,все наладится,вот увидите. А с отцом так,видимо он не стал для него авторитетом,нужно и над этим поработать. Чтоб чаще было «как Папа скажет», «а папа разрешил?», «вот папа придёт и спросишь у него» и тд. Самая распространённая ошибка при рождении другого ребёнка делать так будто бы он стал главным (ведь он маленький,конечно),но на самом деле это малыш пришёл в вашу семью,а не вы в жизнь малышки и это ей нужно помочь приспособиться к вам с сыном и вашим отношениям,а не наоборот. Изначально нужно было больше уделять внимания старшему,и тогда было бы легче с младшей,потому что он бы чувствовал что это и его малышка и помогал бы с ней.

Не унывайте,шаг за шагом все получится!❤️💪