alyonalatysh
Latysh Alyona
Доброї ночі
Як не зійти з глузду?
Я втомилася. Не фізично, скоріш психологічно. Через те що терплю біль вже більше двох місяців, що не можу нікуди піти, що не встигаю всім приділити увагу, що менша постійно плаче, та ще багато чого...
І у вирії цих подій, старша донька постійно в пригніченому стані, усім не вдоволена, виявляє суперечливі бажання, то вимагає щоб з нею не розмовляли і не заходили в кімнату, щоб не чіпали взагалі, а то навпаки кричить що ми (точніше здебільшого я) її не слухаємо, не розуміємо, не поважаємо, не любимо, і постійно принижуємо...
І ось позавчора, знову я їй не вгодила, а на моє зауваження що "треба з себе починати, щось віддавати, а не тільки вимагати", вона знов почала кричати і казати що я погана мати, і взагалі їй не потрібна... А коли я вже розсердилась и сказала, що довчиться цей рік у школі і поїде до батька, вона зачинилась в кімнаті (а я ридала у ванній). Але потім вона поводилась ніби нічого не сталось, навіть навпаки, ніби намагалась вибачитися (але не зробила це).
Вчора не бачились цілий день, а увечері знову те саме. Я пожартувала невдало, вона все перевела на себе, і каже: Ну і навіщо я вам взагалі потрібна? Ну і втоплюсь!
І це постійно, то хоче піти з дому, то каже що вона така погана, що краще б не було взагалі, і що вона тягар, та на неї багато грошей витрачаємо. Можна перелічувати нескінченно. Ми з чоловіком не звертаємо увагу, або шуткуємо, а вона біситься, аж червоніє. Я розумію що вік такий складний, що ревнощі в неї, егоїзм... що може десь я схибила і дала занадто багато волі, але та воля пішла кудись не туди, бо самостійності ніякої немає. Доречі, я в її віці вже хлопцями крутила, і саме їм мозок виїдала чайною ложечкою 😂
Я зірвалася і розкричалась, плакала і молила Господа щоб мала не злякалась. Та я вже два дні в сьозах. І не дивно що манюня на мені спить увесь день, бо відчуває щось не добре...
А не добре те, що я вже не можу терпіти, настала точка кипіння, мені хочеться зникнути, або померти, або заснути і прокинутись через декілька місяців🙈🙈🙈😭😭😭😭😭😭
Я не сплю вже декілька ночей, а може і не декілька, вже збилась з підрахунків, мабуть вже тиждень... Я ніби засинаю, потім прокидаюсь, дивлюсь на годинник, а пройшло 15 хвилин, потім пів години не можу заснути, знов ніби провалююсь, і так само не можу спати. При цьому мала спить з 22 до 4, їсть, а потім ще до 8-9 спить.
Шкода що сніг розтанув. Ніде навіть прилягти, щоб вийшовши за хлібом, замерзнути на смерть, як мій дід.
Я тепер зрозуміла чого люди зникають, або чому мій дід пішов за хлібом і не повернувся.
Але мабуть в мене ще не увесь мозок виїли, ще відчуваю відповідальність за найменшу. Хоча, не помре вона від голоду, якщо мене раптом не стане, але щасливою точно не буде...
Взагалі, то в мене уперше такий стан і пишу я сюди від відчаю, бо не знаю що робити, до кого звернутися за допомогою.
Написала, не все, без подробиць, без усіх думок що в голові, поплакала, ніби стало легше, але все одно бажання зникнути залишилось.
Я не тікаю від відповідальності, я відчуваю як руйнується підлога під ногами, ще трошки і я впаду у прірву. Де знайти той ціпок який затримає мене і не дасть провалитися? Або стіну, яка захистить і підтримає?
Як не зійти з глузду?
Я втомилася. Не фізично, скоріш психологічно. Через те що терплю біль вже більше двох місяців, що не можу нікуди піти, що не встигаю всім приділити увагу, що менша постійно плаче, та ще багато чого...
І у вирії цих подій, старша донька постійно в пригніченому стані, усім не вдоволена, виявляє суперечливі бажання, то вимагає щоб з нею не розмовляли і не заходили в кімнату, щоб не чіпали взагалі, а то навпаки кричить що ми (точніше здебільшого я) її не слухаємо, не розуміємо, не поважаємо, не любимо, і постійно принижуємо...
І ось позавчора, знову я їй не вгодила, а на моє зауваження що "треба з себе починати, щось віддавати, а не тільки вимагати", вона знов почала кричати і казати що я погана мати, і взагалі їй не потрібна... А коли я вже розсердилась и сказала, що довчиться цей рік у школі і поїде до батька, вона зачинилась в кімнаті (а я ридала у ванній). Але потім вона поводилась ніби нічого не сталось, навіть навпаки, ніби намагалась вибачитися (але не зробила це).
Вчора не бачились цілий день, а увечері знову те саме. Я пожартувала невдало, вона все перевела на себе, і каже: Ну і навіщо я вам взагалі потрібна? Ну і втоплюсь!
І це постійно, то хоче піти з дому, то каже що вона така погана, що краще б не було взагалі, і що вона тягар, та на неї багато грошей витрачаємо. Можна перелічувати нескінченно. Ми з чоловіком не звертаємо увагу, або шуткуємо, а вона біситься, аж червоніє. Я розумію що вік такий складний, що ревнощі в неї, егоїзм... що може десь я схибила і дала занадто багато волі, але та воля пішла кудись не туди, бо самостійності ніякої немає. Доречі, я в її віці вже хлопцями крутила, і саме їм мозок виїдала чайною ложечкою 😂
Я зірвалася і розкричалась, плакала і молила Господа щоб мала не злякалась. Та я вже два дні в сьозах. І не дивно що манюня на мені спить увесь день, бо відчуває щось не добре...
А не добре те, що я вже не можу терпіти, настала точка кипіння, мені хочеться зникнути, або померти, або заснути і прокинутись через декілька місяців🙈🙈🙈😭😭😭😭😭😭
Я не сплю вже декілька ночей, а може і не декілька, вже збилась з підрахунків, мабуть вже тиждень... Я ніби засинаю, потім прокидаюсь, дивлюсь на годинник, а пройшло 15 хвилин, потім пів години не можу заснути, знов ніби провалююсь, і так само не можу спати. При цьому мала спить з 22 до 4, їсть, а потім ще до 8-9 спить.
Шкода що сніг розтанув. Ніде навіть прилягти, щоб вийшовши за хлібом, замерзнути на смерть, як мій дід.
Я тепер зрозуміла чого люди зникають, або чому мій дід пішов за хлібом і не повернувся.
Але мабуть в мене ще не увесь мозок виїли, ще відчуваю відповідальність за найменшу. Хоча, не помре вона від голоду, якщо мене раптом не стане, але щасливою точно не буде...
Взагалі, то в мене уперше такий стан і пишу я сюди від відчаю, бо не знаю що робити, до кого звернутися за допомогою.
Написала, не все, без подробиць, без усіх думок що в голові, поплакала, ніби стало легше, але все одно бажання зникнути залишилось.
Я не тікаю від відповідальності, я відчуваю як руйнується підлога під ногами, ще трошки і я впаду у прірву. Де знайти той ціпок який затримає мене і не дасть провалитися? Або стіну, яка захистить і підтримає?
31.01.2018
Детский раздел в сервисе Строки: подборки книг д...
Свечи против вирусов: отличия от сиропов и таблеток
Какие витамины и минералы важны для развития плода?
Лучший комментарий
blackberry6663
Попробуйте с ней поговорить как с подругой возьмите тортик чай скажите. Что вам тяжело а поговорить не с кем и она ваш самый близкий человек и вы бы хотели с ней поделится. Расскажите что очень тяжело разрываться на всех. Что вы одна а из много и что каждого вы любите. Возьмите ее детские фото расскажите что вы делали для нее в возрасте ее сестренки. Скажите как волнительно все было в первый раз. Дайте ей понять что вы помните о ней. В конце попросите ее как старшую дочку помочь Вам понять ее. Можете поплакать при ней и объЯснить слезы. Она же слышит как вы плачите ей тоже больно за вас и винить она себя. Попросите подождать еще пару месяцев и вы сможете уделить ей время. Не забывайте спрашивать как у нее дела. И по вечерам приходите к ней полежать перед сном погладить и поцеловать. Такие ласки дают иногда больше чем слова.
31.01.2018 Нравится Ответить
Комментарии
alyonalatysh
@cherkasova1505 дякую.
А в мене з мамою щось не склалось. Дуже вона прагнула мене контролювати, навіть коли ми переїхали намагалась. Через цей контроль я наробила багато помилок у житті, все намагалась вирватися. І зараз стосунки на відстані, не дзвоню і не спілкуюсь. Можливо через це і з дочкою не можу знайти спільну мову, бо не було її з мамою.
А в мене з мамою щось не склалось. Дуже вона прагнула мене контролювати, навіть коли ми переїхали намагалась. Через цей контроль я наробила багато помилок у житті, все намагалась вирватися. І зараз стосунки на відстані, не дзвоню і не спілкуюсь. Можливо через це і з дочкою не можу знайти спільну мову, бо не було її з мамою.
02.02.2018 Нравится Ответить
cherkasova1505
@alyonalatysh дай Бог, чтоб поскорее все наладилось)))
Та и это не самое страшное - лишь бы дети живы были! Обидно,конечно, когда портятся отношения,хоть и не на долго, с родными людьми!! И больно, когда не понимаешь, как помочь своим любимым! Но это проходит. Все проходит и это тоже пройдет. Надо претерпеть! Мама троих деток не имеет права быть слабой ( тем более,что у Вас девченки- Вы их пример. С годами они вспомнят , как Вы выходили из сложных ситуаций, и поймут, что такая женская судьба - семью держать вместе, как бы сложно иногда не было. И будут ровняться на маму. Я сама очень пересмотрела отношения с мамой, хотя они всегда были хорошими, ее судьбу, через что она прошла, чтоб я была счастлива. Поняла многое, когда сама родила ребенка.
Та и это не самое страшное - лишь бы дети живы были! Обидно,конечно, когда портятся отношения,хоть и не на долго, с родными людьми!! И больно, когда не понимаешь, как помочь своим любимым! Но это проходит. Все проходит и это тоже пройдет. Надо претерпеть! Мама троих деток не имеет права быть слабой ( тем более,что у Вас девченки- Вы их пример. С годами они вспомнят , как Вы выходили из сложных ситуаций, и поймут, что такая женская судьба - семью держать вместе, как бы сложно иногда не было. И будут ровняться на маму. Я сама очень пересмотрела отношения с мамой, хотя они всегда были хорошими, ее судьбу, через что она прошла, чтоб я была счастлива. Поняла многое, когда сама родила ребенка.
02.02.2018 Нравится Ответить
alyonalatysh
@cherkasova1505, ніби не ображають, якби були проблеми, то вона б відмовлялась ходити до школи, бо моє право на навчання вдома. Ходить до приватної школи, учнів в класі мало, вчитель якщо виникають проблеми, то зразу пише або дзвонить.
Середня сьогодні вже краще поводилась. А взагалі відчуваю що то повнолуння та затемнення так впливає. Манюня теж вже дня 4 такий вередун, навіть пустушку купила, хоча проти завжди була, то вона і пустушку не бере, кричить, спить тільки на руках😂 Одним словом - весело!
Середня сьогодні вже краще поводилась. А взагалі відчуваю що то повнолуння та затемнення так впливає. Манюня теж вже дня 4 такий вередун, навіть пустушку купила, хоча проти завжди була, то вона і пустушку не бере, кричить, спить тільки на руках😂 Одним словом - весело!
02.02.2018 Нравится Ответить
cherkasova1505
@alyonalatysh а может старшую кто-то обижает? Дети злые бывают. Может в школе смеются из-за аппарата, а она злится, что вроде из-за Вас он стоит?
Наш сегодня тоже спать отказался)) тоже иногда воюем))
Наш сегодня тоже спать отказался)) тоже иногда воюем))
02.02.2018 Нравится Ответить
alyonalatysh
@annabel1110, операцію робили на лівій руці, поставили шпицевий апарат, який і досі стоїть. В неї хвороба кісток, інвалідність. Операцію можливо було не робити саме зараз, але я вмовила, через те донька сердиться на мене 😔 Можливо відчуває свою безпорадність, можливо і хоче мені допомогти, але сама потребує підтримки.
Мені фізично не важко, мені психологічно нестерпно вже, якись день бабака, кожен день те саме що вчора. Втратила сенс, немає чіткої цілі і мотивації. Треба щось змінити, може виділяти час для спортзалу, або всеж таки найняти няню 😁
Мене сьогодні середня налякала, не спала вдень, ні в яку не схотіла, а потім за вечерею почала плакати і казати що голова в неї крутиться, зробила їй чаю солодкого, ніби краще стало, але ж вередун ще той, на ніч ледве вклала. Що завтра з нею робити, якщо знову не схоче спати, не знаю.
Мені фізично не важко, мені психологічно нестерпно вже, якись день бабака, кожен день те саме що вчора. Втратила сенс, немає чіткої цілі і мотивації. Треба щось змінити, може виділяти час для спортзалу, або всеж таки найняти няню 😁
Мене сьогодні середня налякала, не спала вдень, ні в яку не схотіла, а потім за вечерею почала плакати і казати що голова в неї крутиться, зробила їй чаю солодкого, ніби краще стало, але ж вередун ще той, на ніч ледве вклала. Що завтра з нею робити, якщо знову не схоче спати, не знаю.
01.02.2018 Нравится Ответить
annabel1110
@alyonalatysh а что за операция, что так повлияла на ситуацию. Вы устали, выдохлись, одно и тоже, кризисы возраста у детей, нет поддержки и помощи мужа с детьми, нет кому вам помочь хоть просто с вами вместе побыть дома час и помочь немного даже приготовить, с детьми поиграть или немножко убрать. У меня одна дочка, но мне кажется их минимум трое. Если б не моя мама я б не знаю что со мной было
31.01.2018 Нравится Ответить
alyonalatysh
Здається стосунки зіпсувались не після народження манюні, а раніше, після операції, донька мене винуватить і з дня операції (5 вересня), постійно каже що вона погана і тягар для сім'ї, а наші слова, що любимо її таку як є, не допомогають 😔
31.01.2018 Нравится Ответить
alyonalatysh
@annabel1110 @niklonskay_sasha @annadom @tanka089 @kateok @lilia777.ua @alex88 @cherkasova1505 @blackberry6663 @zimushka-zima @juliapodpryatova @krissti1989
Усім дякую🌷 Струснули мене трохи 😁 Мені вже краще. Купила валеріанку, буду на ніч пити. З донькою поговорю трошки пізніше, треба обом заспокоїтись. З її батьком розмовляла, відправлю до нього на кілька днів, розвіється, зустрінеться з подругою. Нам треба всім відпочити.
Усім дякую🌷 Струснули мене трохи 😁 Мені вже краще. Купила валеріанку, буду на ніч пити. З донькою поговорю трошки пізніше, треба обом заспокоїтись. З її батьком розмовляла, відправлю до нього на кілька днів, розвіється, зустрінеться з подругою. Нам треба всім відпочити.
31.01.2018 Нравится Ответить
zimushka-zima
Вы устали, но такая наша материнская доля. Надо брать управление в семье в свои руки. Старшая дочка вам уже кричит, что в душе у нее есть обида на вас. Не закрывайтесь в ванной, плачьте при ней, плачьте с ней и разговаривайте. Говорите, что любите, если чувствуете эту любовь, не надо говорить, что отошлёте к отцу, это только негативно скажется на отношениях. Наладьте отношения с старшей дочкой и она будет вам помогать с младшими. И дело не только в накормить, мама, в первую очередь, должна насытить ребёнка эмоционально, дать теплоту и ласку. Помните об этом, у вас же дочки, они эту любовь потом передают своим детям.
31.01.2018 Нравится Ответить
blackberry6663
Попробуйте с ней поговорить как с подругой возьмите тортик чай скажите. Что вам тяжело а поговорить не с кем и она ваш самый близкий человек и вы бы хотели с ней поделится. Расскажите что очень тяжело разрываться на всех. Что вы одна а из много и что каждого вы любите. Возьмите ее детские фото расскажите что вы делали для нее в возрасте ее сестренки. Скажите как волнительно все было в первый раз. Дайте ей понять что вы помните о ней. В конце попросите ее как старшую дочку помочь Вам понять ее. Можете поплакать при ней и объЯснить слезы. Она же слышит как вы плачите ей тоже больно за вас и винить она себя. Попросите подождать еще пару месяцев и вы сможете уделить ей время. Не забывайте спрашивать как у нее дела. И по вечерам приходите к ней полежать перед сном погладить и поцеловать. Такие ласки дают иногда больше чем слова.
31.01.2018 Нравится Ответить
cherkasova1505
Та прекращайте! Ну у Вас же отличная жизнь) Просто нужно чуток сна и гармонии добавить, тогда и Вы это увидите.
Дочери старшей очень нужно Ваше внимание! Она себя сейчас чувствует лишней в Вашей жизни, в Вашей семье. Это не шутки. Не хочу пугать, но в нашем городе несколько дней назад 15 летняя девочка разбилась с 9 этажа. В записке винила во всем мать. Поговорите с ней. Ведь родился ребенок у Вас, а жизнь изменилась у всей семьи.
Вы не должны думать про такие прогулки за хлебом! Вы ж мать))) Никакого хлеба) Вам надо снова себя человеком почувствовать! Отдохнуть! Запишитесь на массаж, пригласите няню. Будете как огурчик.
Это все гормоны после родов. Меня месяцам к 4 попустило. Пишите сюда, если что. Многие Вас понимают - плавали, знаем)) Но не ведитесь на поводу у собственной слабости. Надо немного перетерпеть и все будет ок. Скоро весна, будет светить солнышко, будете всей семьей гулять и веселиться. Вспомните этот вечер и самой не поверится, что подобные мысли крутитись в Ваше голове))😗
Дочери старшей очень нужно Ваше внимание! Она себя сейчас чувствует лишней в Вашей жизни, в Вашей семье. Это не шутки. Не хочу пугать, но в нашем городе несколько дней назад 15 летняя девочка разбилась с 9 этажа. В записке винила во всем мать. Поговорите с ней. Ведь родился ребенок у Вас, а жизнь изменилась у всей семьи.
Вы не должны думать про такие прогулки за хлебом! Вы ж мать))) Никакого хлеба) Вам надо снова себя человеком почувствовать! Отдохнуть! Запишитесь на массаж, пригласите няню. Будете как огурчик.
Это все гормоны после родов. Меня месяцам к 4 попустило. Пишите сюда, если что. Многие Вас понимают - плавали, знаем)) Но не ведитесь на поводу у собственной слабости. Надо немного перетерпеть и все будет ок. Скоро весна, будет светить солнышко, будете всей семьей гулять и веселиться. Вспомните этот вечер и самой не поверится, что подобные мысли крутитись в Ваше голове))😗
31.01.2018 Нравится Ответить
alex88
Почніть читати всі підряд книги пл дитячій психології.
Радость воспитания. Как воспитывать детей без наказания. Кэтрин кволс
Петрановську
Все, що зможете скачати , читайте.
Перестаньте погрожувати доньці, від того, що ви її намагаєтесь залякати, вона вас не полюбить. А від того, шо ви демонструєте ій, що вона вам непотрібна і відправите до тата тим більше, твльки в неі в голові засяде думка, що вона лишня.
Щодо допомоги, це довгий процес, судячи с усього ви його пропустили . Дитину трета було виховувати так, що вона знає, що треба допомагати і шо в неі є певні обов`язки.
Радость воспитания. Как воспитывать детей без наказания. Кэтрин кволс
Петрановську
Все, що зможете скачати , читайте.
Перестаньте погрожувати доньці, від того, що ви її намагаєтесь залякати, вона вас не полюбить. А від того, шо ви демонструєте ій, що вона вам непотрібна і відправите до тата тим більше, твльки в неі в голові засяде думка, що вона лишня.
Щодо допомоги, це довгий процес, судячи с усього ви його пропустили . Дитину трета було виховувати так, що вона знає, що треба допомагати і шо в неі є певні обов`язки.
31.01.2018 Нравится Ответить
lilia777.ua
Думаю, що в першу чергу вам потрібно відпочити. А вже потім провести деякий час із старшою донькою. В неї почався перехідний період, коли батьки вже не авторитет і вони всім недовольні, вважають що батьки погані. Пройдіться з нею по магазинах, або в кіно. Якщо чоловік не може посидіти з найменшими, то найміть няню на декілька годин і банально виспіться. Ви просто втомилася і тому не можете справитися з проблемами, опускаєте руки і починається депресія. Не зря куча картинок де мама ховається від дітей щоб почитати, випити каву або просто посидіти в тиші. А про суїцид навіть не думайте, у вас ростуть 3 доньки, які окрім вас нікому не потрібні. Тому відпочиньте і подивіться на всі ситуації по новому
31.01.2018 Нравится Ответить
Читайте также
А вы сами держитесь! Если так судьба расположила, что у вас трое детей и такая ситуация что некому помочь, значит у вас достаточно сил с этим справиться! Будете это через пару лет с улыбкой вспоминать. Главное не допустить страшной ошибки и не потерять дочь.