Чому Новий Рік пробуджує казку в кожному з нас?

Ми подорослішали знову.
Ми постаріли аж на рік.
Ми ставим гілку ялинову
і знову мрієм, як торік.
І знову дощ і сніг напару.
Ялинки, сосни, мішура.
Вітри женуть по небу хмару
і кличуть нас -"Пора, пора".
Пора згадати всі провини,
всі миті радісні і ні.
В альбом сховати всі світлини,
події світлі і сумні.
Повикидати весь непотріб.
Весь мотлох скласти до коша.
І попросити миру вкотре
щоби не плакала душа.
І знову загадать бажання,
оте таємне і своє.
І дочекатися світання
з вином й салатом олів"є.
Помріять сам на сам з зорею.
Ліхтарик в небо запустить.
І обійнятися з ріднею
і кожним ранком дорожить.
Ми всі змужніли. Рік минає.
Когось забрав він в кращий світ.
Хтось перший раз новий стрічає.
Хтось пише вкотре заповіт.
Але щасливі ми, бо знову
ця ніч казкова будить нас.
Ми вносим гілку ялинову
і в добру путь, і в добрий час!
З прийдешнім НОВИМ РОКОМ))))