#історіямоїхпологів #3пологовийбудинок #3роддом #Мочалова Розпочався 41 тиждень, а в мене все тихо. Лікарем було запропоновано лягти під спостереження, згідно протоколу МОЗ. В палаті було дуже холодно я змерзла і почала кашляти😔, але зараз не до цього. Отож зранку в 9-10 перед тим, як поклали мене спостереження оглянула лікар Мочалова, сказала шийка уже розм'якшена, але розкриття немає, були предвісники- кам'янів живіт і виходила по троху пробка.В 23.30 черговий лікар прийшла ще раз оглянула, та зробила легкий масаж шийки і все.
В 1.30 прокинулася від ниття живота, як на місячні, заснула, в 2.30 знов прокинулася, заснула, в 3.30 знов від того ж ниття і останній раз заснула😴😴😴 в 4.30 прокинулася від того ниття, але сходила в туалет і пішли води трошечки та невеликі виділення з кров'ю, там було темно (не було лампочки), добре хоч побачила. Пішла до чергової на поверсі, вона каже виміряй схватки, я прийшла в палату, переодягнула штани, а з мене як не линуло🌊💦 ну 300 мл десь, я вся мокра, підлога мокра💦💧йду до чергової на поверсі кажу, що відійшли води, то мене відразу переводять в родзал в 5.30 , відразу дивляться чергові лікарі і вже 1 см🙈 думаю оце буду довго я тут, так як роди перші. Паралельно дзвоню чоловіку, мчить. Я включила собі музичку на телефоні, ходжу туди сюди, стрибаю на фітболі, схватки 30 сек через 1 хв 30 секунд, переписуюся з чоловіком поки їде, сижу в fb, схватки можна терпіти. Чоловік приїхав, допомагав, масажував поясницю.
В 7.30 пішли на крісло знову подивився черговий лікар, в нас вже 5 см👀, і почався самий треш, такі схватки болючі почалися, оці 30 секунд через кожну хвилину😬, що я і ношпу просила, і дихати старалася так, як вчили скрізь, але скажу так, до одного місця те дихання в цій фазі🤦🏼‍♀️ просто кожні 30 секунд треба перетерпіти😬 в палаті у нас нікого, Мочалову набрала лікар, яка дивилася мене на кріслі ще в 7.30.
В 9.00, кажу в мене потуги, чоловік побіг шукати, тихо... я вже відчуваю, що ось-ось буду народжувати і я сама...тупо кричу на весь родзал ей, в мене потуги... то тоді заворушилися всі, і поприбігали.
Акушерки мене поклали на кушетку, хоча я хотіла народжувати вертикально (говорила про це з лікарем)
В 9.15 залетіла лікар, вже декілька потуг було. Всього мабуть з 10 потуг було, точно не скажу, але потуги з тими схавтками після 5 см фігня. Коли вже я бачила голівку, якась бариня-судариня хотіла давити мені на живіт, то чули б як я на неї кричала. Вона нічого не давила.
В 9.33 наше щастячко з'явилося на світ, з потрійним обвиттям пуповини (Якою бамбулою мала бути узістка в 3 пологовому, щоб таке не побачити😡😡😡, яке скоріш за все в подальшому і стало причиною нашого переведення спочатку під кисневу маску в пологовому, а потім і в дитячу лікарню на Богатирській, 30)поклали на мене💕👶🏻 відпульсувала пуповина, перерізали, потім за пару хвилин вийшла плацента, ціленька, але для плаценти ми кололи окситоцин, щоб не було кровотечі, малий вже був на мені без пуповини.
2 внутрішніх розрива. І пологи в принципі пройшли за 8 годин, а от що чекало після того...а ну і виписали на 2й день🤕

Висновок: в третьому пологовому я більше народжувати не буду. Заплатили купу грошей, а потрапили з родовою травмою в дитячу лікарню в паталогію новонароджених, а в пологовому казали, що це вірус🤦🏼‍♀️
Написали, що я родила на 40 тижні🤦🏼‍♀️, а в дитячій лікарні на 38, ще й замість 3750 написали 2250, як дитина за день може стільки скинути... короче читайте виписки і те, що вам дають підписувати, бо на кожному кроці брехня.
Внесок в пологовий 3000 грн без прописки
Палата 1000 грн
Фото палати та родзалу в коментарях.
Подяка лікарю та акушеркам відповім в приватних повіломленнях