#обіцянка#бути#собакою №4 Я любила тебе. І це була теорема,що не потребувала пояснень. Ти любив мене…

#обіцянка#бути#собакою

№4

Я любила тебе. І це була теорема,що не потребувала пояснень. Ти любив мене і це було твоє життя.

- Ти чудова,кохана моя...Ти красива...- твій голос,як мед, прилипаючи тече моїм тілом.

Ти горниш мене до себе, ніжні вуста медовою трояндою спускаються на моє обличчя і я п'ю тебе, дихаю тобою і не можу надихатись. Ти,як дощ на розпечену землю вриваєшся в мою душу ароматами квітів і землі. Моє тіло під тобою палає і розливається дикими травами в моїх судинах кров... Й тече судинами розтоплена любов...

І спрага невгамовна... І руки сплітаються поміж тілами... І гарячий подих твій відчуваю на тілі... І, як два моря в бурі, зливаються наші тіла... І так глибоко дихання, що здається зараз задихнуся... Та й хочу задихнуся аби тільки тобою... І солод твого тіла прилипає до мого... І хай би приклеїлося на віки вічні аби тільки не відпускати тебе ні на хвилину... І пити тебе...І ніколи досхочу не напитися... І в світі людному один ти, і я в тобі... І все щухло, тільки шепіт простирадла.. І ні слова, тільки твій-мій стогін... І дорога навпомацки, а як немає, то витопчемо... Та й байдуже все. Аби ти...

Тільки ти тягнеш мене на дно океану і байдуже,що нічим дихати...

Аби тобою...

Аби з тобою...

Аби іще...

Аби назавжди...

Аби от так...

І все вже в нас є...

І повільно...

І солодко...

Тепло...

Так бажано...

Що аж...

Ой як...

Розливається десь з середини живота...

Спускаючись по ногам...

Солодким... Теплим... Молоком...

Тече любов у кров.. І...Ах. Останній вдох.. І, серце, стоп...

І вже нічого не існує...

Невідомість...

І байдуже,

Що де в кімнаті, в хаті, в майбутті...

А зараз все. І є, і буде. І хай так буде.

Я є назавжди в тобі.

Ти моє чудо.