Я знаю, существует множество абсолютно разных мам с своими гормонами, тараканами в голове, недоспаными ночами,…

Я знаю, существует множество абсолютно разных мам с своими гормонами, тараканами в голове, недоспаными ночами, переживаниями за каждую точечку на теле ребенка и так далее. Ну и конечно восхищаюсь мамагами, которые постигли полный дзен и у них в этой жизни все в гармонии со всем, в трм числе и с ребенком 😎 я попадаю в первую категорию)) и смесь всех этих чувств провоцирует на написание слов, которые инргда рифмуются))) читать можно такое?))))

Заплющу очі та натхненно подякую я Всесвіту за те життя,

яке дала на світ з любов'ю та смиренно

в тобі, моє у всьому досконале, лиш моє дитя.

Для тебе я навчуся, як мовчати з вітром

аби ти слухала моє сердцебиття.

А бува, у мандрах ти засумуєш за теплом чи світлом,

то знай, що поруч завжди я. Тепер це все моє буття.

Тобі я подарую всі дні своі і ночі,

що назбирала у щасті та любові.

Іх покладу в колиску ніжно та охоче,

де коло тебе янголята линуть такі казкові паперові.

Для тебе буду я збирати зорі,

які дарують найсолодщі сни.

Не знатимеш ти ні біди, ні горя.

Безпека - мою турботу пригорни.

Я знаю, що настане час,

коли тебе я маю відпустити

шукати власний шлях без маминих прикрас.

Я знаю...Проте , наразі не хочеться про це тужити.

Перед тобою світ з відкритими шляхами,

де будуть найчарівніші казкИ.

А я штовхатиму навік руками

усі незгоди, жахи чи болючі поразкИ.

Тепер я знаю, як це - навпіл жити.

Від цього вже нікуди не втечеш.

Тепер я знаю, як чуже життя любити

так палко, що аж сонце обпечеш...