Можу сказати сміливо, що я хороша мама. Ні, не ідеальна але хороша. А от " жінкою" бути я розучилися…

Можу сказати сміливо, що я хороша мама. Ні, не ідеальна але хороша. А от " жінкою" бути я розучилися 😖. За ті роки, доки була без чоловіка. Не пам'ятаю скільки, не хочу рахувати, близько 8?з першим чоловіком ми розлучилися. З принципу. Він образився- зняв обручку, я образилася - подала на розлучення, він образився- і на 3 засіданні дав згоду. Отак розлучилися. Молоді зовсім були, норовливі. Після розлучення ще років 2 відносини наші не мінялися. Ми жили так, наче нічого не трапилося. Я вчилася, працювала, він вже почав пити,десь їздив😕... День, два, тиждень... Зв'язок наш слаб, образи росли і ми самі не помітили, як наше життя стало у кожного своє... За мною почав впадати гарний хлопець з мого курсу. Я красива була. І закрутилося поїхало, любов, всі діла. Він любив мене, моїх діток, жили ми гарно, доки не трапилась біда( це може колись потім), я повернулася додому, він поїхав за кордон... Ранок, дзвінок...

-"Тараса вбили..."( Першого мого чоловіка)

Серце моє обірвалося. Бо щоб між нами не було,я любила його,як друга і батька моїх дітей завжди. Бо зробив він одного разу вчинок, з за якого я почуваюся вдячною йому по цей день. І так буде завжди. Це був справжній кошмар. Особливо діти. Бо якщо менший мій хлопчик мало жив з татом, то старший любив його безмежно... І так, з моменту його смерті я стала жити суто для дітей. Не робіть так. Ніколи. Працювала з ранку до вечора, а ввечері похапцем їсти. В один вихідний - прибирання, прання, готовка... А от тут я погана мама. Бо в погоні за грошима і порядком в мене майже не лишилося часу на дітей. Дала грошей, накормила, перевдягла і все спочатку. Одного разу моя сестричка,яка навчалася на акушерку, сказала, що я вже стара... Бо за їхніми книжками продуктивний жіночий вік закінчується в 27. Тут до мене дійшло. Що скоро мої хлопчики розлитяться і я залишуся сама. А я би хотіла ще бути жінкою і ще раз мамою. Потримати лялю на руках, націлувати її пухкі щічки. Та просто насолодитися простим жіночим щастям. І от доля нас звела з моїм другим чоловіком, в нас з'явилася наша лялечка і я зрозуміла, що зовсім не вмію бути жінкою. Через 3 міс після народження мого малюка, я таки вирішила перестати " торохтіти яйцями" ( вибачте але кращого виразу не знайшла)і стати трохи дурочкою( як в фільмі" великий Гетсбі"-"только бы она выросла дурочкой..."). Бо розумних баб ніхто не любить. Перші дні. Чоловік в захваті, а я отримала, що хотіла. " Якщо не можеш змінити ситуацію, зміни своє ставлення до неї". Дівчата, якщо в Вас проблеми в сім'ї треба просто дати право першості чоловіку. Навіть, якщо Ви 100 000 000 разів праві.