#першапиятикамогосина#абощовасчекаєвперехідномувіці# Сталося це,коли йому було майже 16. Про…

#першапиятикамогосина#абощовасчекаєвперехідномувіці#

Сталося це,коли йому було майже 16. Про алкоголь, сигарети, наркотики я говорила з ним на пряму розказуючи за і проти, акцентуючи увагу на "проти".коли він вступив до технікуму я розуміла,що його будуть брати на" слабо"і якби я не старалася він все одно спробує алкоголь, тому активно готувала його до того,що робити,щоб не впасти лицем в грязь. Те, що сталось потім навіть я не очікувала. Ми жили втрьох, працювала я до пізна,

тому для заспокоєння своєї душі привчила старшого про все розповідати. І ось,що з цього вийшло.

Лежала я тоді в гінекології з загрозою після кровотечі. Син приїхав,як звичайно, на вихідні додому і зайшов до мене в лікарню. Вів себе стримано-винувато. Я й забула, що був день студента. Питаю,що трапилось. Він розплакався й впав мені на плече плачучи, обіцяючи,що більш так не буде.

Діло було так. Розписи вони вино,а коли вже те гарно подіяло, то в сина в мого проснулася совість, вирощена мамин ми настановами і він вирішив підти до вахтьорші з повинною( діло було в общазі), що так згрішили...все закінчилося "айяяй"з написанням пояснюйочої але я так зрозуміла, чисто символічно, оскільки таких чесних студентів пиятиків на їхній практиці ще не було😅. На моє питання, де ж взяли вони теє вино він мені сказав...вгадаєте?...ніколи! Бабуся дала! Дзвоню я мамі, питаю, чи та при своєму розумі, на що в своє виправдання вона говорить, що нічого не давала. Просто показала де стоїть і що можна брати😶.

Ітог цього дійства. Сміялись всі. Крім сина. В технікумі тепер пити його з собою не беруть. Від гріха подалі😅