#історіяжиттяvikki продовження, пункт Свекр. Багато букв
#історіяжиттяvikki продовження, пункт Свекр. Багато букв
Слабонєрвним і тяжко уважающим мімо. Пишу розказати і трошки пожалітись як влипла.
Кароче Х будем його звати.
Йому вже під 70, дідуган ще ого го, на городі ще як кінь паше. Свекрухи нема, померла від невідомої хвороби, припущення були, паркінсон, клімакс, в могзу щото відмерло, .... та ін. Вона в дурках лежала лікувалась ( там і померла, бідна жінка, довів муж її до того і її свекруха) . Жили вони не айс, можна сказати. І дітей виховали аби як, прикладу поваги, любові в сім"ї не було, видно по мужу ( хто читав мої хісторі, в тємі). Так вот, живем 2й рік з Х. Так припало, що переїхали і я саме взнала про вагітність. Я ж на роботу ходила ще. І тут почалось. Настала зима, холод. Х економить, не включає газ ( автономне, котьол), палить в грубах. А це, коли нагріло жара під нею, остигла вночі, на ранок +13 в хаті, при -10 на вулиці. Як на роботу збиратись, це жопа. Кухня тут якшо це можна назвати то повний ппц. Вода у відрах замерзала, бо там коридор і не отоплювалось нічим вобще, вмивальнік там же ( село, сільська хата). Дальше, додом він кроме олії і сметани нічо не купує. ( варить собі і псові борщ). Коли принесеш шось смачне, печиво, цукерки, торт, та що небудь, ще сама не їла, він як щур дирку в пакеті зробить і тягне. І тре за раз все виїсти, щоб нікому не дісталось. Я тут вагітна купую вкусняшки собі ( про мужа писала на цю тєму, х..й забив), а то старе Х виїдав все. Вночі навіть вставав. Тут лягаєш спати, з думкою, що вот завтра зранку захаваю вкусняшку перед роботою, встаєш, а там хх.й що вже є. Сам ніколи не купить, і гроші на то не дасть. Далі. Готую я ж тіпа на всіх. Наварила чи солянку, чи борщ, .... прихожу, а там на дні, а то він псові давав, бо відітєлі в нього нема що дати йому. Коли я каші пса варила, казала годуйте, то конав що пес не їсть. А щас бля мої каші , які я малій варю, жре як німий. Зранку встала, до каструлі, а там на дні, всьо Поля смєсь п"є. І сска не доходе до нього, прошу шоб до дитячого не ліз. Далі як шото не по його начинає клясти! Відходить і починає проповідувати. Я не з тих що промовчу, доганяю питаю що Ви там розказуєте, коли я не чую і починається треш, сварка. То він вже йде на вулицю і там ще проповідує. І такого море. До внучки діла не має вобще. А внука щас бігає бавити кожен день.
Може для когось то кумедно/смішно/дивно, для мене то ПЗДЦ. І жити в такій обстановці, коли з обох боків гризуть, важко і протівно. І мозгом понімаєш, поки дитя в садок не піде, прийдеться тут втикати, мучитись.
Історії, совєти прівєтствуються.
Далі буде...
Виктория·
Тю, шепніть йому на ушко шо одного разу в кастрюлю крисіного яду нафігачете! Дід старий- вскритіє робить не будуть! Вмре як і бабка хто знає от чого! Хоче жить - хай обходить вашу їду стороною!!!
Оля·
Мама двоих (младенец)
Если есть возможность,едь к отцу ,я думаю он тебя с ребенком не выгонит,ну ето же не жизнь совсем,сама себя мучишь и ребенка возле себя,если нет фин. возможности я думаю мы тебе поможем по пару гривен сбросим и беги от туда