Я знову взялась за писанину ✌🏻️ ну що ж , Роди. Родів я боялась ще з дитинства , не зважаючи на те , що я медпрацівник по спеціальності , в загальному знала ази, як де і що робиться - в моменти коли це стосується мене , мій мозок зменшувався до розміру кавового зернятка, тупить і взагалі я з собою не в ладах.

Напередодні дня Х , я ніяк не могла улягтись... Так я писала раніше , що ніяких передвісників не було - це правда , і те , що я не могла знайти зручну позу для сну і крутилася мов дзига -для мене не було якоюсь новиною . Але ☝🏻️ну щось таки є у нас , чуйка хоть і крихітна але вона є . Бідний чоловік , не знаю як він то витерпів ?)) знаєте , кажуть - що жінкам які народжують потрібно класти пам'ятники , я за те , шоб і деяким чоловікам поклали маленький хоч монумент. Ім також перепадає не мало . Мій не приносив мені квітів під час вагітності - він приносив мені свою наждачку , не бігав уночі за чорною ікрою - він бігав уночі в аптеку за ренні) до вагітності не любив ходити зі мною по торговим центрам, а під час вагітності знав , що іти треба , хто ж носитиме моє відеречко?! Це любов , однозначно )

В ту ніч він терпів поки я тюлень не могла знайти зручну позу , кожен раз перевертаючись мусіла його задіти. І він сказав " що таке ррадість" ??? А я кажу геніальну фразу " я не відчуваю себе на 100% . Якщо чесно я не пам'ятали моменту коли я себе так почувала , якщо сон таки переміг то це до першого позиву. Мочовий мій наполегливо хотів розірвати моі стосунки з моїм чоловіком і з ліжком . Напевно хотів щоб я спала тільки з туалетом !!! Кожні 10 хв я ходила в ванну на побачення . Така наша доля ...

Так ось 💉 ви ж пам'ятаєте я ж в лікарні мала бути ?! Ну система лікування в нас така що зранку всі системи , процедури , уколи а потім до вечера ти просто маєш лежати і давити тараканів на стіні ( про таракани я не так просто написала )!!! Тому я вирішила тікати на ніч додому . Тому зразку , як тільки світало - я з новими силами ішла в свою больнічку , з новою порцією надії що сьогодні 3 літри влитоі в мене жижі допоможе . Ішов 7 день мого лікування .. По ідеї саме в п'ятницю у лікарів пятихвилинка, консиліум по " безнадьогам"-✋🏻привіт , ну і обхід . Під час обходу лікар запитала чи я ще чухаюсь так само - я сказала що нема місця куди б я могла почухатись сильніше уже, вона подивилась на мене як на прокажонну , розказала що аналізи погані , сьогодні капайся все те саме лиш у 2 рази більше . Ви знаєте , я б капалась, і лежала би , але моя ізжога коли я була у горизонтальному положенні нагадувала про себе з такою силою що я іноді себе відчувала вогняним драконом))

Тому подзвонивши чоловіку сказала що все ок , сьогодні я маю тільки 1 систему і то на 200 мл , і в 11 год він може за мною прийти .

Чесно ! Я боялась за малюка , як він там , можливо тим , що я почала нехтувати вказівками лікарів я могла наробити йому гірше . Але що може бути гірше коли в тебе вливають наче в бочку- а толку ноль . Тому я вирішила що все ! Хватить ! Тому я щасливо докапувала свої 200 і чекала чоловіка щоб поїхати на калинку за коляскою . Аааааа забула сказати , сумки в родом не були складені . Так я ще та щасливиця . Тому коли прийшов чоловік , я вже одівалась, але на порозі з'явилася моя лікуюча і каже бла-бла в оглядову, бігом ! О , я махнула рукою , кліпнула чоловіку мол "обична справа " сказала що я на 5 хв , і скрилась за білими стінами ! Далі буде ... Хтось тут є ?)