Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу. Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць і тут заповітні 2 полосочки ... усе немов у казці. Я була на 7 небі від радості та щастя. Я відчувала себе мамою з перших днів, коли дізналася, що вагітна. Це була запланована , підготовлена вагітність. Я здала усі аналізи з чоловіком ще до весілля. Ми були розписані пів року а пізніш одружилися. І ці пів року я приймала протизаплідні таблетки ( так прописав лікар) приймала вітаміни і проходила обстеження . Лікар сказав після відміни плануємо адже ти здорова. Ми так і зробили. Вийшло, що завагітніла я відразу в перший цикл після відміни. Вагітність протікала добре, однак на 4-6 тижні я захворіла. У мене дуже боліло горло, ніс, температура була 37.2. Лікар сказав, що це може і на вагітність бути температура, але треба виключити вірусний грип. Я пішла в місцеву лікарню , там мені сказали, що нічим не можна лікувати. Лише деякими рослинними препаратами, як виключення. Я прийшла в норму десь за тиждень. Далі все було нормально.12 тиждень вагітності - плід розвивається добре. Однак вночі мені сниться сон, якась жінка говорить, що я не виношу це маля, що я або народжу і воно помре, або ж не доношу до 9 місяців. Я прокинулася зі сльозми, розбудила чоловіка. Він мене обійняв, говорить, все буде добре, це лише сон. Шо куди ніч туди і сон. Що це нормальний страх вагітної жінки за маля. Ішов 17 тиждень. Я відчула перші поштовхи маля , і навіть чоловік відчув. Це таке щастя. Словами не передати. Пам'ятаю досі, це була середа, ми мали їхати дізнатися стать дитини. Я прокинулася в поті. Мені знову снився сон, однак я не змогла сказати чоловіку, я не хотіла портити такий щасливий момент. Мені було страшно, чесно, уві сні я зайшла в приміщення, там було все незнайоме. По центру кімнати стояло ліжко, на ліжку сиділа дівчина і водила руками по моїй стороні( чомусь я почала кричати, шо це моє ліжко , що ти робиш???) в той момент я відчула біль , впала на коліна, у мене почалася нудота, я побігла в туалет і настільки все було чітко, неначе вживу. Я запам'ятала усі деталі, навіть що плитка в туалеті була жовта. Далі мені сниться шо животика уже немає, я плачу, а дівчина каже - усе, не буде більше болі. Я прокинулася і побігла вмитися. Мені було страшно. Я розуміла, що щось зі мною не так. Ми поїхали в лікарню. Я лягла на кушетку в очікуванні, ну хто ж там, дівчинка ? А може хлопчик? Мені так хотілося швидше почути ... а лікар сказав - це погана вагітність. Чоловік питає - що це значить? Він говорить- у вас у дитини вода у мозку. У мене був ступор. Чоловік заплакав... і мені стало так тяжко дихати. У мене весь світ провалився, мені було боляче, що мій чоловік плаче, що я нічого не можу зробити, шо моя дитина, з котрою я розмовляла, по словам лікаря не могла мене чути. Лікар каже- чому ти не плачеш? Трясе мене бо я не ворошилася. Я заплакала лише в машині , кричала до Бога, за що ти так зі мною, я ж нікому не бажала зла! Я любила дитинку більше за все на світі і ти її забрав! За шо ти караєш мене? Мене направили на мед комісію де діагноз підтвердили. Мене завезли в дивну лікарню. Я зрозуміла, шо це не роддом. Щасливих лиць там не було. Медсестра каже - шо з тобою? Я відповідаю: щось не добре. А вона - ну це понятно у нас всі такі тут. Ви знаєте про лікарів у мене до того була ше більш менш хороша думка, но те, що відбувалося далі, не входить ні в які рамки. Лікар забрав мого чоловіка на розмову, як потім виявилося- він сказав, що якщо чоловік залишить мене, то мені буде легше морально і якщо він хоче щоб я родила швидко за 2-3 дні то треба за один укол віддати 5.000 грн. А якщо два тижні то 2000 грн . Мій чоловік був розгублений, звичайно , в такій ситуації людина не може тверезо оцінювати ситуацію і згідна на будь яку ціну аби з коханою людиною все було гаразд. Коли я кричала на лікаря чому мені не можна бути з чоловіком? Він сказав - для його буде краще. Мене забрали , сказали ходи у перевязочну, ми просто подивимося. Мені було дуже боляче, шось вкололи всередину там. Завели назад у палату, сказали будеш родити покличеш. Я кажу: а як я знатиму коли я робитиму? А Медсестра каже - буде чути на вулиці. В палаті було дуже холодно, це було перше шо я відчула, я лягла в ліжко, мені болів живіт як перед місячними. Цілу ніч я лежала, під ранок знову шось вкололи , дали жменю таблеток. І тут воно почалося... не буду описувати бо це зрозуміло лише тим хто народжував штучно і тим хто знав що дитину на руки не візьме. Цю біль я відчувала довго в нічних кошмарах. Мені дуже хотілося шоб поруч хтось був, мені було дуже страшно. Страшно залишатися з бідою на одинці. Це вбиває ... я зайшла в туалет а там жовта плітка, я впала на коліна як у сні. Я кричала, шо ти знущаєшся наді мною. Навіщо ? Я просила побути поруч когось - вони відповіли - ми шо дурні? Я казала що в кошельку гроші візьміть , лише посидіть поруч! Ніхто! Ніхто не хотів поки не побачили мене біля унітазу відключеною! Вони покликали лікаря і той якось привів мене до тями. Лише одна жінка з усієї лікарні 10 хвилин побила мені в таз на спині бо це рятувало під час схваток. Вона казала, шо мій таз зараз розходиться тому така біль. І знаєте, прийшла інша Медсестра накричала на ту, сказала ти здуріла? Що ти їй робиш , вона нехай сама сидить . Звідки така ненависть? Я осталася знову сама, я кричала , просила про допомогу, кричу шо вот вот народжу. Мені сказали терпи бо занята перевязочна де ти маєш родити. Уявляєте стан мій, коли я вот вот народжу і розумію, шо мій мозок не зможе справитися з тим, шо на моїх руках опиниться дитина на 18 тижні розвитку. Нарешті вкінці кінців мені сказали вставай і ходи , я кажу не встану! Не можу, мені боляче!вони поклали мене на кушетку і повезли. По дорозі я бачила ікони, там було таке місце де такі жінки як я молилися за своє життя. Я спитала в Бога, за що ти так зі мною? Завезли мене до лікаря , всі робили своє, хтось розказував шо їв, хтось говорив по телефону, а рижа жінка Медсестра кричала на мене з матами чого я кричу. Я родила в той момент коли лягла на крісло, це було швидко, я відчула як моя дитина упала на землю. Лікар сказав - забирайте " оте" я не можу на таке дивиться. Я побачила, як вони Замотали мою дитину в тряпку з підлоги і винесли... анестезіолог хотіла робити наркоз , я кричала вже сама не пам'ятаю що. Мені було страшно, шо раз темніє в очах я не зможу контролювати те, що вони будуть робити. Я боялася настільки, що мені було тяжко думати навіть. Коли я прийшла в себе, уже в палаті , я почула , як медсестри спілкувалися між собою. Говорили, що нехай хтось залишиться з нею, бо вдруг " загнеться" ше винні будемо . Говорили а де її чоловік, чого не був з нею. Я знайшла телефон під подушкою бо сховала перед тим, як все це сталося. Набрала до чоловіка і за 9 хвилин він був уже поруч. Пам'ятаю, що лікар просив могорич, бо був день ангела його, гроші просили медсестри, бо все бігали біля мене. І я не мала сили навіть сказати не давай їм грошей. Коли я прокинулася вдруге то виявилося, шо кожна отримала по 200 грн бо такий тариф, і так далі. Ви можете уявити? Чому у нас такі жорстокі люди? За що вам платити? Вибачте, що пишу з помилками, просто пишу те, шо на душі, не думаю, як то правильно. Я думаю ви зрозумієте ... Після того звісно життя моє змінилося. Змінилося відношення до усього. Змінилася я. Мені часом так хочеться вернутися в те безтурботне життя. Де мої рожеві окуляри рятували мене від усього. Три місяці я жила з фізичним болем у снах. Прокидалася зі страхом , мені було страшно спати без світла бо це нагадувало мені, той момент коли потемніло в очах і мені стало страшно... Пройшло 8 місяців. Сни бувають коли стрес. Біль в серці та страх . Я планую вагітність , але хочу планувати з своїми рожевими очками. Де світ добрий та щасливий. Дякую, хто прочитав. І надіюся, що той, хто втратив маля, зрозуміє, що не один. Бо мені ця підтримка була необхідна. ❤ 🙏🏻
Kate·
Мама сына-младенца
Kate·
Мама сына-младенца
Kate·
Мама сына-младенца
Аня·
Мама двоих (младенец)
Выглядит красиво, в на деле, как и во многих наших роддомах, ещё не везде практикуют максимально естественные роды🙄
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, так точно) тікала зі Львова від стафілококу на Мєчнікова, ліжок в коридорах на Джамбула і страхіття з умовами в меді плюс від наших окситоцинових геніїв, а знайшла таких самих там ) хоч дякую за те, що не було загального наркозу, що анестезіологи професійні, що дитинка здорова і гарно годували, хороший догляд. їхала туди по класних відгуках, що давали і 48 год га природні.. а тут таке вийшло(((
Аня·
Мама двоих (младенец)
@angelindisguise ну видите, не всегда бывает так, как запланируешь, это жизнь, я рожала в стафилококе на Мечникова, и стафилокок не подцепила и родила естественно и врач хороший. Вот вам и фортуна.
Аня·
Мама двоих (младенец)
Главное, что с ребенком всё хорошо🙏👍
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, знаю) але моєму оточенню не так пощастило, 4 подруги, 1 з них 2 операціі перенесла після Мєчнікова :( але вони всі мали КР..я теж там мала запасних варіант і лікаря про всяк випадок, але не хотіла рулетки та й по датах зачиняли той пологовий
Аня·
Мама двоих (младенец)
@angelindisguise там же много врачей, плюс состояние здоровья играет роль. Нельзя огульно обвинять целый роддом. Ситуации разные бывают и везде. Никто не застрахован.
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, я зовсім про це не сперечаюсь, але таку особливість той пологовий, на жаль, має :( це прикро. Оперативні втручання відразу цей ризик збільшують і тому це проблема переважно після кр плюс імунітет само собою
Аня·
Мама двоих (младенец)
Я там рожала 2 раза, многие мои знакомые, ничего плохого сказать не могу, у всех разный опыт.
Аня·
Мама двоих (младенец)
@angelindisguise откуда данные про такую особенность, у вас есть статистика?
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, та я знаю купу людей, які цілком задоволені ) і слава Богу)
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, дівчата консультанти по ГВ - дуже багато випадків стафілококу фіксували саме в таких породіль, я знаю особисто 4, які мали проблеми після кр там, є кілька публічних справ , які зафіксовані в різні роки в пресі (є і судові позови) це дуже такі відомі у Львові і на форумах історії і проблематика Мєчнікова. У нас по Мєчнікова відразу навіть свій окремий алгоритм дій для мам з лактостазами затягнути ми через ризик розвитку саме стафілококової інфекції((( але звісно, що керівництво і будь- які перевірки все це там швиденько заминають, у нас і так нема де народжувати, ще не вистачало аби мінуснули і цей пологовий.. а ця проблема вона вже вкорінена і її так просто "чисткою" не вирішиш(
Аня·
Мама двоих (младенец)
Во всем можно найти плюсы и минусы, у каждого свой опыт, но ставить какие то общие шаблоны и клише на роддома я бы точно не стала, учитывая также и позитивные отзывы.
Аня·
Мама двоих (младенец)
Ни одного дела не доказали, больше раздувают, пишут на форумах, вместо того, чтоб на главврача жалобу писать и доказать, что виной всему стены роддома.
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, а це особливість наших людей :) хоч знаю, що скарги писали, але я взагалі жодного випадку і жодної справи не знаю, коли у нас довели провину лікаря і його звільнили, то все шито-крито, як і вся судова система в державі.. але це вже зовсім окрема тема. Я теж хочу собі спокійно в рідному місті народжувати і не хвилюватись чи фортуна буде на моєму боці. Я не сперечаюсь, що є чудові лікарі і є хороші відгуки
Аня·
Мама двоих (младенец)
Я даже не исключаю, что давление на роддом осуществляется с целью дискредитации, таких «заинтересованных»…сейчас много, сейчас модно всё на врачей валить, многие мамы даже на учете не стоят, не сдают анализы, и не подозревают о своих болезнях, не следят за здоровьем, беременеют, а потом врачи виноваты, ведь таких случаев тоже не мало. Даже сами врачи это подтверждают. А скольких они спасают никто не считает, один негатив видят.
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, таких мам теж знаю, ця проблема вона теж є.. а суть взагалі така, люди ніколи не згадають щось добре, зате, якщо зробиш раз недобре згадувати будуть постійно. Така психологія людини
Аня·
Мама двоих (младенец)
@angelindisguise я лично видела интервью журналистов и главврача и ни одной жалобы не поступило, только шум навели, учитывая, что Щекета ещё и депутат, возможно это их подковерные игры. Я не исключаю, что заразится можно, но им можно заразиться в любом роддоме на самом деле.
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, поляки, до речі, мають обов'язковий мазок на стафілокок при веденні вагітності, всі мусять його здавати, якщо до них. Вважаю нормальна практика
Аня·
Мама двоих (младенец)
@angelindisguise фортуна будет, но есть форс мажоры, которые нельзя исключать, медицина увы не всесильна, а врачи не боги, такие же люди, я не думаю, что есть врачи, которые специально делают зло, тут речь о нехватке либо профессионализма, либо опыта, либо ещё чего то, в любом случае, никто из них не стал бы по доброй воле втягиваться в неприятные ситуации, а тем более летальные исходы.
Аня·
Мама двоих (младенец)
@angelindisguise вот кстати такой мазок надо делать и у нас обязательным.
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, це вже не про Львів, але є такі бахнуті, є які диплом купили і просто не знають що робити, використовують заборонені прийоми:( хоч і у Львові знаю сім'ї постраждалі через недбалість... навіть не хочу говорити про таке, бо дуже тяжко стає. Головне що малята здорові наші, що ми здорові ...
Kate·
Мама сына-младенца
@annakorr, та от власне, чому б не зробити у нас? Це ж банально плюс один аналіз до всіх тих 100500.. ті хто має стафілокок зе ц самі мають про лікуватись, тож можна і дитину заразити
Аня·
Мама двоих (младенец)
У нас есть много очень хороших врачей и чаще всего на них же и выливают кучу грязи, забывая, что вчера они спасли кому-то жизнь, как вы сказали психология, есть и недобросовестные, как и везде, у нас проблема только в безнаказанности, и что порой действительно трудно или невозможно доказать вину врача, но если мы и дальше будем так думать, ограничиваясь форумом, то ничего в этой стране не изменится....я бы билась до последнего будь у меня подобная ситуация.
Аня·
Мама двоих (младенец)
По большому счету наша медицина держится на двух вещах, это деньги пациентов и энтузиазм врачей, от государства ноль. Поэтому если и этого не будет, то тогда вообще полный мрак.
Мария·
Мама дочки (1 год)
У ребенка будет польское гражданство?
Kate·
Мама сына-младенца
@misty77, а от невідомо чому, зараз його нема серед рекомендованих під час ведення вагітності
Kate·
Мама сына-младенца
@man-darinka, перед отриманням паспорту він зможе вирішити громадянство якої країни він хоче отримати
Zhanna ·
Мама сына-младенца
Я народжувала в повнiй тишi, у напiвтемрявi, накривали теплою ковдрою, бо менi було дуже холодно. Не можу сказати, що це допомогло. Мене навiть хвалили за вiрне дихання. А далi все як у Вас - анастезiя (яку я сама просила, хоча до цього не хотiла робити), окситоцин, епiзiо, давили на живiт. Це було все те, чого я не хотiла! Але дитинка йшла ручкою вперед i обвита пуповиною. Навiть ключиця зламалась. А деякi з таким же набором лiкiв народжують за двi потуги. Все iндивiдуально.
Kate·
Мама сына-младенца
@zhanna_and_son, та то само собою.. але я до того , що факти говорять про те, що не варто брати анестезію, не варто без потреби стимуляції, бо епізіо зазвичай завжди в парі з окситоцином і еа.. давити на живіт- давно заборонений метод((( у вашому випадку з ручкою мали пропонувати кр (як на мене). Добре що зараз все добре
Zhanna ·
Мама сына-младенца
@angelindisguise, побачимо🙈 на попереднiх УЗД все було добре, нiякого обвиття чи пуповини. А коли дитина вже пройшла через шийку матки КР вже ж не роблять?!
Kate·
Мама сына-младенца
@zhanna_and_son, ні... якщо вже в родових шляхах ніби тут без варіантів