Я тут начиталась історій однієї чудової мамочки@nejenkaluda , і вирішила написати теж свою першу…

Я тут начиталась історій однієї чудової мамочки@nejenkaluda , і вирішила написати теж свою першу історію про мою зустріч з моїм чоловіком ....

Почнемо...зустрілись ми 4 роки назад на весіллі моєї сестри (не рідної) вона вийшла заміж за його молодшого рідного брата, Андрій так звати мого чоловіка на той час був одружений , а мені було лише 16 років , я була безтурботною і взагалі не парилась по пустякам, на той момент я зустрічалась з хлопцем але це були відносини на пропасть .. потім я приходила до сестри часто в гості і часто був і сам Андрій але без жінки , я завжди питала Юлю як в нього відносини складаються з нею

.. не те щоб я хотіла розбити їхню сім'ю та це і не в моїй компетенції просто я бачила що він завжди чимось зтурбований, ми бачились доволі таки часто , перший раз коли ми з ним лишились на одинці це було зимою , я ішла пізно додому від сестри а Андрій ночував тоді у них бо як я зрозуміла він посварився з жінкою, і він вирішив провести мене на маршрутку , поки ми ішли до зупинки він питав мене як я і які в мене відносини ( на той час я вже була заручена з своїм першим чоловіком ) так я була теж одружена , але ці відносини не принесли очікуваних результатів ну про це трішки згодом розповім, ми прийшли з Андрійом на маршутку і я по дорозі взяла його під руку бо було дуже слизько і відчула якесь таке тепле відчуття , але я знала що між нами нічого не може бути , він на 10 років мене старше і одружений , і я на трй час була сліпою думала що Паша (мій колишній чоловік) кохання всього мого життя.... Через деякий час ми почали бачитись частіше ... в нього відносини з жінкою не складались взагалі ... сестра мені завжди про нього багато розповідала .. але я вже на трй час одружилась а він разом з братом і моєю сестрою і з їхньою дитиною поїхали на море , а коли приїхав то Аня виставила його речі за двері , вона вирішила розлучитись ... Андрій переїхав до батьків , і жив з ними , у мене теж справи складались погано , мені потрібно будо робити операцію знайшли доброякісну пухлину .... я була сама не своя , і ми з ним в черговий раз зустрілись у сестри я вже на той час жила у свого чоловіка , після вечері у сестри я викликала таксі і хотіла їхати додому , він сів зі мною і вирішив теж поїхати додому, ми їхали і я бачила в його очах як йому важко і бачила ту підтримку від нього як не від кого іншого ... я вийшла біля дому він поїхав далі ...На наступний день я вирішила написати йому спитати як справи , так ми і почали спілкуватись , він не міг багато розмовляти ( він був мобілізований , працював поваром годував солдатів) ми багато переписувались говорили про все на світі ...Андрій мене дуже підтримував ...Настав день операції моєї мій на то час чоловік навідь не приходив до мене в лікарню він мені сказав "ну ты ж не сдохнеш"а Андрій як я лягла звонив сто раз на день ... під лікарнею стояв чекав коли я позвоню як відійду від наркозу .. і він був єдиною людиною якій я хотіла тоді позвонити ... приходив до мене в лікарню приносив мені їсти ... гуляв зі мною... всі в палаті думали що це мій чоловік ... через тиждень мене виписали , в день виписки батьки мене забрали до себе ... я вже тоді вирішила розвестись , я не бачила в людині підтримки , я не бачила того в кого закохалась, мені сказали що треба завагітніти я йому казала він категорично не хотів , він взагалі нічого не хотів .... тому після лікарні я поїхала жо батьків , і в той самий день Андрій прийшов до мене додому , познайомився з моїми батьками .. мамі він сподобався одразу вона навідь не задавала лишніх питань ... через тижлень я зібрала речі і пішла ... ми розлучились і в той самий день після розлучення , Андрій запропонував жити разом , він вже розвівся теж , ми почали жити разом ... і я йому сказала про те що потрібна дитина , що у мене є рік часу , він настільки хотів дітей що йому одразу захотілось старатись...ми поїхали у Львів я мріяла там побувати .. там і зробив мені Андрій пропозицію вийти заміж ... ми одружились в лютому 2016 , весілля зіграли(перший раз я тільки розписалась) у нас довго не виходило з дитиною ми старались рік , і от будучи в Москві на заробітках я зрозуміла що себе погано почуваю і треба їхати додому , ми повернулись і я дізналась уже вдома що я вагітна , да ми незаробили купу грошей, але ми привезли набагато цінніше звідти , нашу принцеску)) Я не жалкую ні дня що я з Андрійом , я впевнена він також.. я вірю в долю , тому все можливо пережити коли потрібна людина поруч, хочу всім побажати простого жіночого щастя , та хороших чоловіків поруч😚☺