Як привчити дитину засинати самостійно

Як привчити дитину засинати самостійно

«Сон – це третина людського життя, і це найпрекрасніша його третина»

Йоко Тавада, письменниця

Важко не погодитися з цим твердженням пані Йоко, особливо якщо у вас нещодавно народилося немовля. Догляд за малюком часом виснажує, тому не дивно, що батьки шукають спосіб навчити його засинати самостійно. Та не лише батькам потрібен відпочинок – дитині для гармонійного розвитку тим паче необхідний здоровий, міцний сон. Проте варто пам'ятати, що примус неприпустимий, і якщо дитина після тижня «тренінгу» так само плаче, як і в перший день, то, можливо, потреба в мамі у неї поки що більша, ніж у безпробудному сні всю ніч. Спробуйте заново за декілька тижнів.

Коли починати? Більшість фахівців радять розпочати навчання між 4 та 6 місяцями життя. Це пов'язано з тим, що до 4 місяців більшість немовлят уже виробили певний графік годувань та сну. Звісно, можна почати і пізніше, але в більш пізньому віці малята вже більше усвідомлюють, тому можуть протестувати проти ваших нововведень.

Перші дні (точніше, ночі) можуть бути виснажливими – тож почати краще перед вихідними, щоби ваші домочадці не змушені були іти на роботу, як зомбі.

Також майте на увазі, що найближчі 3-4 тижні для вас небажані переїзди, перестановки, ремонти. Зміна місця сну може несприятливо відобразитися на навчанні та звести ваші зусилля нанівець.

З чого почати?

Найперше, треба запровадити ритуал відходу до сну. Це може бути колискова, казка на ніч, вечірнє купання, махання «на добраніч» іншим членам родини, тощо. Головне, ввечері варто обмежити активну та збудливу діяльність – гучні ігри, підкидання, лоскотання, голосну музику.

Оберіть час засинання. Поширеним є період між 8 та 9 годиною, але ви можете обрати будь-який час, що підходить вам та дитині. Важливо, щоби дитина була достатньо втомленою, щоби могти заснути, але не перевтомленою, інакше для заспокоєння перезбудженої нервової системи маляти знадобиться більше часу та зусиль, а сон дитини буде тривожним.

Дотримуйтеся режиму дня. Намагайтеся робити так, щоби дитина прокидалася зранку, засинала вдень і гуляла приблизно в однаковий час. Це стабілізує біоритми та надає маляті відчуття захищености.

Узгодьте план дій з іншими членами родини. Домовтеся, що, якщо ви починаєте тренінг, ніхто не вимагатиме від вас дати малюкові груди для заспокоєння, коли він раптом прокинеться серед ночі.

Кімната має бути добре провітрена і прохолодна, світло м'яке, приглушене.

Не варто починати навчання тоді, коли дитину щось турбує: прорізаються зубки, маля хворіє чи капризує через кольки.

Методи.

Існує чимало методів, як виробити в дитину здорову звичку засинати швидко і спокійно. Фахівці і мами сперечаються, що краще, в той час як головне – ваші послідовні дії, хай який спосіб ви застосовуєте. Тож обирайте метод, виходячи з власних уподобань. Якщо ви почуваєтеся винними чи жорстокими, однозначно слід змінити тактику.

Всі методи умовно поділяються на дві групи залежно від підходу. Перший – зі сльозами, інші назви – «дати проплакатися», «дати прокричатися», «лишити плакати». Насправді для успішного результату не треба лишати маля в ліжку плакати, доки воно знесилено не засне. Суть полягає в тому, щоби дати дитині спробувати заспокоїтися самотужки. Для цього треба покласти дитину тоді, коли вона сонна, але ще не спить, та вийти з кімнати. Через кілька хвилин зайдіть, не вмикаючи світла, і, якщо дитина не заснула, заспокойте її, але не беріть на руки, і знову вийдіть – цього разу на півхвилини-хвилину довше. Поступово збільшуючи інтервали між загляданнями до маляти, ви доможетеся того, що воно врешті засне. Так, навчившись заспокоюватися перед нічним сном, дитя використає це вміння і під час нічного прокидання – отже, спатиме до ранку.

Мінусом цього методу є те, що мамам часто важко залишатися за дверима, коли дитя плаче. Але ж цей час, коли ви не біля дитини, можна скоротити і до одної хвилини. Щодо дієвости, то в першу ніч дитина може прокидатися і 30, і 50 разів, в другу – вже 2-3 рази, а всю третю ніч спати до ранку.

Другий підхід – безслізний. Його суть в тому, щоби пов'язати процес засинання з приємними речами. Перед сном можна разом поніжитися, почитати, можна дати дитині груди, поколисати маля, поки воно не стане сонним, потім попрощатися і вийти з кімнати. Під час нічних прокидань треба заспокоювати дитину – даючи груди, колишучи, беручи на руки, примовляючи «шшш» або «ч-ч-ч». Вважається, що дитина, знаючи, що мама повсякчас поряд, врешті спатиме спокійно, бо не буде прокидатися, аби упевнитись в цьому.

Звісно, навчання другим способом довше, але багатьом батькам воно здається більш гуманним. Хоча більшість педіатрів та фахівців зі сну вважають, що і перший підхід не має жодни негативних наслідків, якщо не давати дитині плакати довго.

Є й проміжкові методи: наприклад, покласти дитя в ліжко ще не сплячим і лишитися біля нього, погладжуючи чи співаючи колискову. Що обрати – вирішувати вам, проте пам'ятайте, що ви вирішуєте не лише за себе, але і за дитину також.