Ну от! Вже майже 40 повних тижнів і майже всі дівчата за якими я тут слідкую з тим же терміном…

Ну от! Вже майже 40 повних тижнів і майже всі дівчата за якими я тут слідкую з тим же терміном понароджували,а я жду...І то при тому, що першу дитину я народжувала в 37 тижнів...І вперше мені пощастило кожного дня не відповідати на питання чи я ще не родила)

Тому вирішила коротенько написати свою #історіяпологів 1.5 річної давності)

Почалося все 1-го липня, я докуповувала потрібні медикаменти і побувала в пологовому щоб карту підписали. Поки бігала у справах якось живіт поболював, і я подумала , що нарешті відчуваю ті тренувальні перейми про які всі говорять.Вдома ще була гора прасування і дорожня валіза в яку я поскладала все для пологового,ну і яку,звісно, треба було перепакувати по-людськи в пакети))) Ми собі з чоловіком лягли преспокійно спати, а в 3.29 ночі (на курсах сказали точно запам'ятати час))) я встала в туалет і потекла водичка, я вже була подумала,що то я не добігла),але через деякий час все повторилося і почало супроводжуватись легкими переймами. Попри це все, я всеодно вагалася чи це Воно і неспіша сходила в душ, допрасувала одьожки і ми склали пакети. Потім вирішили все таки заїхати в пологовий,щоб перевірили, по дорозі заїзджали в аптеки,бо не могли знайти костюм для партнерських пологів...А ще нас поліція зупинила, бо ми їй сигналили)))

І о 7 ранку ми прибули в пологовий. Неснідавши, бо я ж планувала аналізи в ЖК здавати ще. Я і в басейн ввечері збиралась))) А пригоди в самому пологовому я напишу, коли вкладу на сон свого синочка, який того дня таки народився)