Історія моїх других пологів) в 40.4 тижні я лягла на госпіталізацію, ми з лікарем взяли вичікувальну…

Історія моїх других пологів)

в 40.4 тижні я лягла на госпіталізацію, ми з лікарем взяли вичікувальну тактику, в четвер вже було 41 тиждень тому домовилися чекати до п'ятниці, якщо ні то стимулюватимуть пологи. Що зрештою і сталося.

16.12.16 зранку в 7 годині поставили крапельницю, коли проживали катетер, я відразу відчула схватку, далі годину я ходила по предродовій, до 8 майже нічого не відчувала, думала, що якщо ж не подіє, то буде КС, чого б мені не хотілося, через годину почалися схватки до 9 були терпимі, До речі дихання по Кобасу це супер класна штука, облегчає моментально, головне що все просто, я перед родами подивилася двічі, все ясно і зрозуміло, на схватках я не лежала ні секунди, ходила, і на «корточках» сиділа, так реально легше, цей раз фітбол мені не допомагав, після 9 почалась жесть схватки 1.5 хвилини через 1 хвилину, розкриття йшло фантастичними темпами, зрештою в 10.20 я босяком з лікарем за руку бігла в родзал, а в 10.30 доця народилася. Потуги все по команді лікаря, на цей раз синхронно зі мною народжувала ще одна мамочка, трохи важко концентруватися коли ще хтось біля тебе, але в родзалі було з ким поговорити, поки приходили в свідомість)))) Хоч доця і крупненька, але маму не порвала, чого я теж постаралася уникнути всіма можливими методами. І в цей раз я плакала від щастя крокодилячими сльозами.

Можу сказати наступне, я звісно за природні пологи, але є випадки коли їм існує альтернатива, я рада, що змогла народити за 3 години, а не за 10 як в минулий раз, якщо хтось скаже що схватки з окситоцином витримати не можна, можна ще й як, я перед стимуляцією начиталась про негативні наслідки, що це 100% розриви, і взагалі є ризик ЕКС, можна подумати, що мало ЕР пологів ним закінчуються. Тому позитивний настрій, готовність потрудитися, і бажання дати життя ще одній людині робить все здійсненим)))