Тут таке діло, чоловіка додали в групу батьківського комітету садочка.

Це я вам скажу страшне діло. Раньше він не міг понять, чого я після батьківських зборів приходила німа і з пляшкою бренді.

А щас у нього на звук вайбера дьоргається глаз.

Каже, "Таня, я не знав шо пряніки можна троє суток обсуждать."

Кажу йому, "Загострюй полеміку. Пиши, " а зелені є?" і тікай. Це дєйствіє прирівнюється до підірваної гранати. Ти красівий пішов такий, чєка в рукє, а там осколки три дні літатимуть".

Каже, " знаєш там мама одна каже, "ми такоє нє кушунькаєм" Таня, мені так шкода чогось її чоловіка. От ти ж знаєш, її син сорокет відсвяткує, а мама на ранок прийде і скаже, "ну шо котік, ти покакушкав, пашлі кушунькать" це ж пиздець, Таня".

А вчора я думала доведеться коханому валерянку капать, мама одна в час ночі написала, "ой, а ми такую пєсню виучілі" і всі до двох ночі обсуждали яка класна пісня про зільоного бобра. А я подала коханому стакан води і сказала, "Вітаю тебе у світі какашульок, карточок домана і зелених бобрів. Тепер ти понімаєш всі тяготи материнства".©facebook