Моя історія родів # 23.09 в 10 ранку я вже почала почувати перші невеличкі схваточки. ( це перед…

Моя історія родів # 23.09 в 10 ранку я вже почала почувати перші невеличкі схваточки. ( це перед ніччю мужетерапії🙈) До вечора почали наростати, десь о 19.00 вже більш болючіші і я розуміла, що це точно вони... Інтервал десь в 10хв був. Так як відкриття в мене було вже з тиждень 1,5 см, я набрала лікаря свого з жк, він сказав терміново їдь в роддом, так як може вже бути більше відкриття до 4см, щоб в швидкій лиш не родила... Я чомусь не хвилювалась, старалась заснути і чекати далі... Тут в 00:30 я розумію що вже терпіти не можу, інтервал був десь в 4-5хв! Навіть вже не могла швидкої визивати. Виїхали своєю машиною... Поки прибули в прийомне відділення і оформили нас ( довго оформляли, багато людей було, черги в родзали)

В 2 ночі ми були в родзалі з відкриттям 4см! Довго відкривалося десь в 5 ранку можливо було відкриття 5см! Прокололи пузир, води по тихеньку відходили... Я терпіла мовчки, мовчала і молилася за тих що кричали в сусідніх родзалах, щоб швидше родили, бо так страшно після їх криків😳

Без чоловіка, я не знаю як би справилась, він був зі мною до кінця!!! Допомагав, спину гладив і хребет як при схватках так і припотугах, поїв, кормив, всім допомагав чим міг!) я дуже рада, і справді допомога дорогоцінна!!!! 😧

Думала до 6 ранку рожу, але відкривалося все повільно я була весь час на мячику, а потім на кроваті пізніше.... Добре що я не кричала, а мовчи старалась між схватками спати, лиш тихенько покрикувала коли починалася схватка, чоловік спину гладив... І від цього легше переносити схватки мені було... Тут вже обід десь відкриття 8см. Починалось давити на попу! Це вже майже потуги і шаидше відкривалося все... Прийшли акушерки по зміні( до цього вони періодично заходили дивились міряли все, за серцебиттям дивились, але зміни мінялися і все нові люди ходили перевіряли на скільки відкрилось вже!)

Ніби вже все відкрито, потуги є, починали приймати роди, але чомусь на потугах інтервал великий був між ними, прийшлось , щоб швидші потуги були підключили капельницю(окситоцин ніби) правда не дуже діяв... Але за хвилин 20 родила! 13:55-зафіксували. Схватки були болючіші чим потуги, єдине треба було тужитись правильно, як вони казали!

Принцип Кобаса потуг і схваток дуже допомагав!!!!

Дитятко витужила десь за раз 10 може, важковато було... Але не розрізали, єдине трішки розривів є і мій геморой виліз😱

Зараз хожу як каліка з швами, (коли зашивали не боляче, але чувствовалось. ) добре чую шви і гімор😰 сидіти не можна 3 тижні😨

Роди були дуже довгі але терплячі, я очікувала гіршого... Добре що все погане швидко забувається))))

Щастя побачити дитя, нічого не замінить😻

Ще раз прийду рожати точно!!!!

І акушерки 2 , які допомагали мені народжувати, золоті від Бога!!! (Одна Вікторія Вікторівна, інша молоденька чорненька, не пам'ятаю як звати, потім вона мене ще зашивала)

Я їм дуже вдячна і не жалко було таких людей віддячити))))