Хто мене тут знає, сьогодні поки повернувся до мене мій юмор,сидячи нарешті на 🚽, розповім що я дізналась про наш…

Хто мене тут знає, сьогодні поки повернувся до мене мій юмор,сидячи нарешті на 🚽, розповім що я дізналась про наш пологовий.

Цей пост буде для тих, хто в роддомі думав, о дитина золота так спить сопить їсть какає , чудо ...а по приходу додому стикається з зовсім іншою реалією життя мами...

Лежала я на першому поверсі, в окремому боксі, біля мене був ізолятор для діток .було 5 нянічок які працювали сутками,перша на яку я натрапила Маша, приємна допомогла мене розцідити, щоб я могла дати своєму малюку в реанімаціі хоч трошки мого молозива..., друга Таня, на іі зміну мені повернули дитину, отримавши малюка вона одразу показала сама як міняти памперс і приклала до грудей СаМа дитину, і типу дивись і вчись, на іі зміні я думала що вмру,,,бо коли я іі кликала допомогти все таки дитинка ще слабенька, я все вперше роблю то вона з притензією, що я нічого не хочу вчитись що я нікчемна і тд... І хоч вона не погана, але завдяки ій я почала депресувати, бо відчула себе найгіршою мамою... А тим часом в ізолятор клали одну дитину яку забирали у хворої мами на ніч, і в той день прибавилась ще одна мама в якоі почалась післяродова кровотеча, в неі дітки плакали, але вона вставала брала іх на руки, говорила з ними і тд. Наступна зміна Надя, я досі вдячна ій за іі милість і доброту, бо на такій роботі тяжко себе втримувати - вірю, але людиною лишатись потрібно, вона мене навчила прикладати, заспокоїла малого навіть в ночі, допомагала і заходила просто питатись як справи. В той день я пролила сльози лиш вночі коли він зригував і просив істи це було нове для мене і ми заспокоювали дитину разом, я відчула підтримку і на мене ніхто не давив!!! В одночас до тих дітей потім,(хлопчик був весь час ) вона підходила і вночі і вдень - вони бали жваві плакали в тд... І тут нова зміна - я не можу сказати що погана, вона мені трж допомагала , але нехоча !!! І я знову відчувала себе поганою,бо коли просила про допомогу відчувала ніби лізу до неї в карман... Так ті діти з самого ранку не поакали, я думала іх вже нема, підхожу а вони сплять, дівчата весь день ні разу не чула іх, а забула написати що суміш вони нам розводять самі , тому я потім дізнаюсь що вони капають кавардін чи що там дітям щоб спали... На цій зміні все відділення дітей на суміші спали міцним сном. Навіть я спала;))) бо мій малюк спав... Це правда... Потім приходу додому а моя дитина інша... Чому бо іх пічкають заспокійливим щоб не заважали... Я впевнена що його може і пічкали в реанімаціі, не всі ж хороші лікарі і медсестри....

Не знаю, коли в нас стане краще, бо люди самі знищують добро теплоту любов ... Ми самі нищим наш світ... Оберігаємо наших діток як тільки можем...

А тим часом я готуюсь до сну, не знаю яким він буде по тривалості, але надіюсь хоч буде взагалі ... Всім надобраніч...