Я так хочу повернути вагітність,особливо початок декрета, тобто 30 неділя!!! Чути шевелюшки, бути…

Мені здається у вас дипресія післяродова. Ви маєте розуміти що як би вам не було тяжко, складно ітд вашому маленькому щастячку ще тяжче. Він собі 9 місяців жив в животіку де було завжди тепло, було завжди істи і його нічого не боліло. І тут все змінилось. Його болить-він не може це сказати, хоче істи чи йому Мокто також нікому не може сказати. Лише плакати. Ви маєте бути терплячішою і допомагати вашому малюкові. Особливо своєю турботою і ніжністю. Дітки дуже добре відчувають коли мама нервова, знесилена, іі шось турбує і самі стають такими. Пам'ятайте що ви відображення вашого малюка.

Кстати да, согласна с предыдущим комментарием. Но, я вот недавно думала и поняла, что первые три месяца после рождения это самое здоровское что может быть ) он всегда возле тебя, с каждым днем он становится все интресней) то первая улыбка, первый каприз на ручки) обида( у меня обижался пару раз). Это так здорово,даже те когда он плакал и днем и ночью, это все пройдет, он вырастет, в лет 17 будет гулять до ночи, а то и совсем не прийдет ночевать, и будет так грустно, буду вспоминать как я не спала ночами, как я переживала за желтушку, за акне, как на меня на валилась ссесия в ЧНУ, муж в инфекционке, в квартире +35, а у нас еще и колики)

у дівчаток все просто більш проще,в нас важко тому у нас з тобою така думка,не всі пережили стільки скільки ми ,роддом не заплановане кс,потім реанімація,а потім фастівська,нам з тобою важко тому що у нас не так все гладко як у всіх,але пройде трохи часу ми адаптуємось і все буде супер),так що не ной і бери себе в руки!!!

@ella0611, я і не скриваю, в мене вона є! І виговоритися можу лиш тут бо мене родичі не розуміють!!! Кажуть те саме що і ви, я це все розумію про те що малюки відчувають , але значить я слабка людина не можу спокійно спостерігати і тримати себе руках коли він плаче і сльозки течуть , і щоб я не робила йому не допомагає!!! І ти сама, чекаєш щоб хоч хтось прийшов а ніхто не приходить так всі хотіли внука правнука що навіть не телефонують і не питають як справи!!!елементарно просто потримати коли я хочу в туалет чи щоб я поїла не прошу мене тримати за одне місце... Мене до цієї депресії довели в роддомі, мене неділю стимулювали і заповнювали що з дитиною все добре а я відчувала що вже щось не то, коли таки прокололи пузирь і води були не мутні не зелені а чорні і ти лежиш 4 години під ктг і то чуєш серцебиття то ні, повірте Кришняк зносить, а потім після реанімаціі коли малого принесли на тебе нянічка кричить що ти каліка і не вмієш нічого - думаєте вийдеш звідти дуже позитивною?а потім по умовам жахлива лікарня де знову аналізи і тд... Жити не хочеться , Да коли він посміхається спить просто лежить я настільки вдячна Богу що він в мене є що готова все віддати лиш би він не плакав

я только что думала об этом же...

@ann992 я вас очень понимаю, держитесь, если хочется поговорить пишите или позвоните мне, я всегда буду стараться поддержать вас, т.к. я знаю как это необходимо, вы молодец все будет хорошо!

@malinka.zp, @ja.mama дякую за приємні, слова та підтримку!!!