Просто хочу виговоритися!!!! Не знаю, за що в мене така доля!!!! Ми так хотіли малятко, і ось нам…

Просто хочу виговоритися!!!!

Не знаю, за що в мене така доля!!!!

Ми так хотіли малятко, і ось нам Бог подарував його, але з самого початку мене почали мучати, то з 9 неділі на збереженні,потім робота настільки вимотувала, що хотілось просто застрелитись!!! Потім денний стаціонар, а потім Паталогія- яка зруйнувала мені нервову систему остаточно!!!!

Я не кажу, що я прошу щоб було легко, я просто хочу щоб було нормально!!!! Да легко ніколи не буває, але....

А Тепер ця ситуація показала що те ,що було порівняно з цим ніщо, і я навіть захотіла повернути 20 неділь назад, коли мій малючок був захищений в той період ,і йому нічого не загрожувало!!!

Тепер В моїй родині твориться якась херня!!!! Всі засмучені,що наше маля таке пережило, а ще йому предстоїть навіть не знаю що!!! ??? Сам Бог знає,що йому написано !

ще й я доливаю масла в огонь тим що плачу кожний день!!! Мама жаліє мого чоловіка, в нього такі мішки під очима, нічого не їсть!!!

Ми так мріяли про нормальні пологи, що дитинку покладуть йому на груди, він хотів гарну виписку для мене влаштувати!!! Ми весь час планували що і як!!! А тут мене скоро переведуть в іншу дитячу лікарню,ще один заклад де я не знаю чи моі нерви витримають, нові обстеження,нові аналізи,нові випробування!!!

Дівчата радійте кожному дню, коли всі здорові і все добре в родині!