Продовження #историяродов ... І так, перевели нас в післяпологове на 2 поверх. Я сама в палаті,…

Продовження #историяродов ... І так, перевели нас в післяпологове на 2 поверх. Я сама в палаті, чоловіка виперли, температура 38.5, почало серце колоти, вставати ще 6 год.не можна, дитина ридає збоку в тому прозорому тазіку на кальосах. Я зву хоть когось, кнопки не працюють. Насилу через пів години навідались, дали мені маля. Під боком хоч спокійніше. Я кажу мені погано і серце болить. Ага, ага, пішла. Я вже дихати не можу! Близько 23.00 тьотя пол мила, баче, що я вже на той світ збираюсь- побігла позвала когось. Зробили кардіограму - вкололи обезбольку спи. Малу переложили знов в тазік. ( хоть шви там не боліли після укола) . через 2 год маля реве навзрид, ніч, нікого нема, єлі змогла встати, в голові шторм, руки ноги трясуться. Переложила до себе, покормила. Дожили до ранку. Підселили сусідку, веселіше стало. Наступна ніч, в нас коліки ( сама діагноз поставила) з 22 до 4 ночі мала реве в захльоб, ніхто не підходе, я три круга намотала по єтажу, тіки санітарки сплять. Найшла насилу дали глюкози бо нема нічо. 10 хв поспала знов крик - звоню чоловіку вези шось від коліків, бо в них кроме глюкози ніц нема! Випили інфакол - дитя заснуло аж до ранку!!! Ой перкбування в післяпологовому це було адом! Три дні пекла!!! Зробили привівку гепатит В, тай виписались додому. Гроші навіть не думайте пхати в післяпологовому нікому!!!! Одній дали тій що на зміні була- хоть би раз підійшла! Тепер ми дома, все в нас добре вже)