#историяродов почалося все з того що мене попросили з речами в пологовий (так як був вже 41 тиждень)…

#историяродов

почалося все з того що мене попросили з речами в пологовий (так як був вже 41 тиждень) привіз мене чоловік в середу в пологовий з усіма моїми баулами ( а їх булооо ну дуже багато). Оформили мої документи, зробили ктг ( все тихо) подивилися на кріслі ( і о чудо, моя шийка дубова, і не скоро відкриється, і якби я сиділа дома і чекала, то до кінця року може б народила). Тож відправили мене з пологового в гінекологію (там 2 палати для вагітних) і тута я потащила свої баули туди)))

p.s. які ж в пологовому хамкииии!!! особливо санітарки!!!

Прийшли ми в палату (саме смішне, що в цій палаті лежала моя мама коли була вагітна сестрою) нас там було 4, і всі по професії медсестри. Сказали зранку аналізи, а так то лежати, чекати і тикати таблетки для шийки. Якщо чесно сказати, це була божевільня з рожевими стінами! А ще після огляду на кріслі у мене все боліло, а доця взагалі сховалася( рука в мого лікаря як у Валуєва)тож була надія народити. Короче жила я там тільки в очікуванні чоловіка і понеділка, так як в цей день все мало вирішитися. Доживши до нього, я чекала свого лікаря з обходом (я навіть в 5.30 вже була в душі (який с*ка не закривається) і наводила красоту). Прийшов мій лікар і зав. відділення, і прозвучало питання: - ну і чо не родила?

Потащили вони мене на крісло і давай по черзі лазити там, і балакати між собою що зі мною робити ( в мене під час огляду з переляку і пробка відійшла ). Короче вирішили стимулювати гелем. Сказав щоб мені купили гель, а тоді збиралася в пологовий. Ну я відразу вирішила, що треба з'їсти торт, який мені перед тим приніс чоловік. Не встигла я знищити запаси своїх вкусняшечок, як по мене прийшли. Потащила я опять свої баули. Поклали в палату до 3 дівчат, які були на збереженні. Поки мені везли гель, я встигла прийняти душ і зробити собі мікроклізму (бо ті відьми не роблять їх). Короче в 12.00 поставили мені гель, і сказали полежати 10 хв щоб не витік (фіг там у мене все глухо). І почало мене ковбасити при цьому сказали щоб я лягла спати. Короче поспати в мене не вийшло, в мене майже відразу пішли схватки, по 40сек через 5-10 хв, через 2 год я пішла на ктг, воно теж показало схватки, ще через 2 год мене подивилися на кріслі (шийка тільки почала відкриватися і згладжуватися. Мій лікар поїхав додому і передав мене черговому ( обоє сказали спати). Ще пару раз робили ктг, схватки були через 4 хв по 40 сек, мене навіть випустили в коридор до чоловіка і мами. І так я гуляла до ночі, тоді в мене пішли кров'янисті виділення, мене подивилися на кріслі, а ситуація не змінилася, але схватки були все сильніші й сильніші. Сказали піти в душ і поставити свічку і лягти. Мене не попустило, і тоді в 1.30 мене перевели в пологовий( свої баули я знову сама тащила, так як санітарка була зла, що їй не дали поспати). Мені вкололи знеболювальне і сказали спати. З сусіднього пологового залу я чула як народжували. Я переривами дрімала, схватки нікуди не ділися. Вночі мене знову подивилися на кріслі і сказали що все так само глухо. Зранку я пішла в душ, нарешті подзвонила чоловікові щоб він з мамою приїхав, і чекала лікаря. Він прийшов, подивився на кріслі і сказав що в нас відкриття на 3 ( на 3!!! за всю ніч моїх мук на 3!!!) сказав пробивати пузир. В 9 год мені пробили пузир (хоч і був 42 тиж, води були прозорі, як лікар сказав хоч ще 9 міс ходи) і пустили до мене чоловіка. А ще мене з самого початку стимуляції тошнило і мені заборонили пити і їсти. Почали ми з чоловіком пригати на мячику, схватки були через 3 хв. Через 2 год знову подивилися на кріслі, і все глухо. Поставили в 10.45 окситоцин, і постійно прибавляли. Тож схватки були по 1 хв через 30 сек, я навіть відпочити не встигала. Весь час я мовчала, як би боляче не було, але при таких схватках я вже почала кричати. Я не била чоловіка, не матюкалася, я взагалі не балакала. Чоловік тримався добре, навіть здивував мене цим. Знову подивилися на кріслі, відкриття на 9, посадили мене на стільчик (U) і сказали тужитися, щоб показалася голівки. Я до такої міри тужилася, що почала задихатися, і втрачати свідомість. Тоді перевели мене на крісло, чоловік стояв коло голови. Знову тужилися, і показалася голівка, на наступній потузі народилася моя доця. Її поклали на мене, перше що я побачила це було неймовірне волосся)))) в мене почалися судоми і її забрали, а мене почали шити. Це було пекло. Чоловік був поряд, навіть заплакав від щастя, доця кричала на весь пологовий, а в мене розрив від лоба до затилка))))

отак в 12.45 народилася наша бусінка з вагою 3960 і зростом 54 см.

P.s. чоловік сказав наступна вагітність через 30 років. (я цілу добу народжувала свою бусінку)