Так хочеться всім розказати про своє щастя, але поки що мовчу - лиш чоловік знає. Хочу дочекатись 12-ого тижня, перше УЗІ, і тоді розкажу.
Коли я взнала що вагітна в мене помер дідусь, і я не пішла на похорони поминки, взагалі не буда дома, тому мої родичі зразу про все здогадались((( На роботі теж так вийшло, що я попала під скорочення і подала довідку про вагітність. Правда то мені нічого не допомогло всеодно скоротили, але таким чином всі дізнались. А друзі які прямо питали тим казала, а деякі і досі нічого незнають.
Кому як.батькам зразу,друзям нікому не казали до тепер самі.якщо прямо питали-тоді казали(ми на дні народженні були і дехто помітив що я не п'ю).А так не афішую
прекрасно понимаю))) у нас тоже кроме мам никто не знает))) а для меня это такое мучение молчать))) так хочется со всеми этой радостью поделиться))))