Моя історія родів😇 27.05.2015😅😊😎

привітик, отже, починаю ще з 26. По розрахункам лікарів я мала родити 25, але в мене зразу ж було відчуття, що саме в цей день я родити і не буду. Але сумки вже були тиждень назад зложені. Ми з мамою думали, що 26 я б мала вродити, бо я народилась тож 26, але чоловік сміявся, що ні, вродиться в його день 27. 26 числа я прокинулась і зрозуміла що в мене відійшла пропка, хоча я така спантеличина була, що сама не вірила. Мені вже здавалося, що з пузом я буду вічно ходити. В цей день я ще з подругою надумала пішки поперти в жіночу консультацію, щоб перед родами розімнутись. А то 4ри зупинки іти))) Одним словом прийшла до лікарки, та сказала по любому, почнуться роди чи ні, поступати на другий ранок в лікарню, щоб плацента не старіла. вертаючись з лікарні здійнялась буря і почав накрапати дощ, ні я ні моя подруга парасолі не мали, додому лишилось 15-20 хв. , я з подругою легким бігом прибігли додому, хоча вона мене переконула взяти таксі 😆 😆 😆 😆 але я в ніякого. Коли прийшла, ноги відвалювались, плюс почав нити живіт, як би на ці дні. Я вже була в режимі очікування. І надіялась, що все ж роджу в свій день))) 😆 Але ні надія пропала вже в 9 вечора(( Я зрозуміла що ще мабудь в червні роджу))) 😆 😆 мама лягла рано спати і мене відпровадила. Сорі я не сказала - я поїхала до себе в Калуш народжувати, так як в мене хресна працює в родомі, ну і плюс дуже гарні умови. В 11 вечора мене почав реально вже боліти живіт низом, але точно не була впевнена , що то схватки, корчилась кожні 30 хв, почала засікати уже кожні 15 хв. я встала, і тут всі піднялись на ноги, всі миттєво давай збиратись, хоча я просила ще побути в дома, ходь до того вже як почнуться частіші схватки, але мене ніхто не слухав, і в 2 ночі ми поступили в лікарню, вдома правда я зробила штук три клізьми)) щоб лишень там мені не робили))) попала я в родову, оглянула мене акушер і сказала що матка відкрита на 2см, потерпи до 7 ранку поспи, набирись сил, ну ми з мамою зрозуміли, ніхто не хотів приймати роди в ночі((( я карячилась, вилась, так як сказали лежати, спеціально, щоб матка завчасно не відкрилась. В 6 ранку я вже почала ходити, бо схватки були вже кожні 3 хв((( 7 ранку прийшов лікар і пробив води, мені здавалось це настільки боляче, що я вже думала казати, щоб мені робили кесереве. Але ні)) і тут почався електрошок, як я казала, я за ніч була страшенно вимучена сил ледь було, мама від того що бачила страшенно плакала, в 9 ранку прийшов інший лікар, який був тоді на зміні, і сказав що матка відкрилась на 6см. а нам треба на 10, може в обід вродить. В мене там шок був, Я дзвоню чоловіку з криком де він є, бо він їхав на машині зі Львова до мене. Приїхав на самий пік, коли в мами вже шок був. Я настільки змурдована, що між схватками падала на руки чоловіку засинала на 1 хв, а потім цей електрошок, і знов падала, сил було нуль. Мама казала, що я так благала, як той котик, ну будь ласкочка, ну я вас прошу, ну змилуйтесь, чесно як згадую, то аж сльози на очах, і тут 11 год. лікар зайшов і сказав родимо, матка відкрилась. Мене швидко на ліжко, дві потуги, далі на низ спустили, ще дві, і знов на ліжко, і моя крихітка нарешті вилізна на цей світ)) Ці сльози, мені не вірилось, і чесно до тепер не віриться. Я плачу, від щастя від болі, мене так трусило я страшенно посиніла була. від знесилення. Поставили капельницю, і стало легше. На останніх силах я витерпіла ще те що мене зашивали, в мене маленькі зовнішні розриви, і те що плаценту ще витягували, щерез годину я вже попленталась в палату. Ледь сунучи ногами. Чоловік дві ночі зі мною ночував, в нас була індивідуальна палата, тому комфортно було. Умови прекрасні. І в суботу мене виписали, бо мусили ще день почекати на вакцину БЦЖ. В день я сама щаслива, дивлюсь на неї і плачу інколи. Схожа до тата. Назвали Софійкою. 😘 😘 😘 ☺ ☺ ☺ От така то в мене історія моєї любові. 😊 😊 😊 😊 😊 дякую увагу;)