Дівчата Як часто ви ридаєте? Я останні тижні ридаю щось дуже часто. Трошки нервую - одразу в сльози.…

Я перестала париться по этому поводу. Могу расплакаться из-за рекламы памперсов)

@galinademidova, ой мамочкі.. Я ніби не парюсь, але важко зберігати "обличчя" перед незнайомими людьми, коли чуть шо дрижить голос і вот вот полиє з очей)

Могу расплакаться из- за трогательной сцены в фильме, еле сдерживаю слезы когда в очереди не пропускают, а когда прошу- в грубой форме отказывают. Было пару раз такое. Очень обидно становится и слезы наварачиваются.

Я заказала в Вересе мебель, а они мало того, что не сделали мой комодик, так еще и сказали, что не знают, сделают ли его через месяц. Ладно, заказало тот, что был в наличии, а мне из доставки звонят на следующий день и говорят, что будут у меня через 20 мин, хотя на вечер заказывала. А я в ЖК. В общем, на меня гормоны по другому действуют, чем на вас😂😂😂 я так орала, что вся поликлиника слышала, они мне еще говорят, что или сейчас или через неделю... В итоге, привезли, когда мне удобно))) я это к чему - вы лучше ваш негатив направляйте в конструктивное русло, так приятно иногда на дебилах сорваться😈😈😈

Я и так сентиментальная,а сейчас ещё хуже стало)))От реклам где есть малышы начинаю плакать от умиления, во время фильмов тоже реву))

@marto4ka, я ващє по життю непробивна, я ремонт очолювала в квартирі, меблі сто раз замовляла, ну і загплом я не зі слабких - і поорати і красиво вспрягти підрядників - завжди!

А зараз просто замість всього що я вмію - одразу труситься голос :(( вся моя мееджерська сила улєтучілась з вагітністю

@tm_nadia, вот і мені одразу "обідно" і в сльози

@lizagaraschenko, це мило 🍼 у мене швидше сльози такі тіпа від образи на світ))

@mari_naso, а я наоборот всегда молчу или пытаюсь вести аргументированный диалог, меня реально довести нужно))) а тут мне хочется нахамить всем идиотам мира😂😂😂 в общем, странное дело гормоны

@hellenichka, ридала?)

@marto4ka, такі да, гормони непередбачувана штука.. Надіюсь, чоловік мій розуміє, шо я істєрічка не просто так

@hellenichka, я так ледь стримала сльози, коли на столичному ринку хотіла купити диню - і в жодного продавця не було дозволу і папірчика з пробами! Ох як я хотіла диню... Не купила

В мене був випадок з чоловіком! Приїхали ми від моїх батьків і я взяла собі 4-и пиріжечка з капустою-їх було мало, бо капуста закфнчилась(мої улюблені-), а ще багатенько з яблуками! Чоловік працюва по змінах! Ну я як порядна жінка зготувала йому їсти з собою і дала два пиріжка з капустою! Думаю так вже й буде-поділюсь! І собі ж два залишила! Тієї ночі я погано спала і під ранок прокинулась, довго не могла заснути і захотіла їсти: спустилась на кухню, поїла м'ясо на пару з помидоркою і один свій пиріжок! Лягла далі спати, а він на роботу сам встає-розігріває їсти і йде на роботу! Я лежу і думаю, надіюсь в нього вистачить розуму не з'їсти мій! Ага, не тут то було! Вже коли прокинулась під обід майже! Пішла ж їсти! І уявляєте-він з'їв мій пиріжок! І плюс два тих забрав на роботу, які я йому спакувала!!!😢😢😢😢в мене повні очі сліз і обіди на весь день! Не могла нічого робити, думала про той смачний пиріжок з капустою який я дуже-дуже хотіла! А потім аж спиняла себе на думці, невже дійсно з позуму зійшла, щоб так за пиріжка страждати!!! Ці вагітні..... Геть незрозумілі!

Вибачаюсь за "многословие"🙈🙈

@lena_kersitska, боже, Лена! )))) я як в "друзях" Джоуі - не ділюсь їдою!!! 😂😂 особливо зараз, я би придушила за таке)) я і поза вагітністю така була, а зараз - тим більше 😂

😆😆😆привіт 👋🏻Джоуі))) я за їжу не сильно плачу, і всю вагітність в мене не було сильно пристрасті до неї! Но то було якесь моє затьмарення!!

@mari_naso, мне одна знакомая в начале моей беременности дала совет,который мне помог и помогает до сих пор. Не пытайся понять себя,оправдать,ссылаться на логику,искать себя эти 9 месяцев. Все вернется на круги своя после рождения ребенка. А сейчас организм полностью синхронизирован с природой. Я даже не представляю как можно к психологу с беременным мозгом идти. Я вообще на себя не похожа. Могу обидеться на чужого человека за то,что он на меня не так посмотрел. А иногда хочется чужих детей целовать и плакать. Я ж не адекватна бываю. Муж спит ночью,а я на него смотрю и обижаюсь. А другую ночь смотрю и плачу от любви безграничной. А до беременности в мужском коллективе 6 дней в неделю по 12 часов работала и плакала "по праздникам"

@galinademidova, я доречі ходила в першому триместрі до психолога)) було треба. Я намагаюсь не паритись, але неприємно перед чужими людьми чи підрядниками). Я би мала їх вспрягати, а у мене голос дрижить )