О, тоже самое. Меня бесит муж и его неучастие в детях, а не сами дети. Решение не нашла - пью Адаптол. Не бесит никто)

Это в вас говорит усталость и скорее всего отсутствие помощи((

У мене є щось подібне, коли чоловік є, терпіння в рази менше. Коли сама з дітьми — взагалі не ругаюсь, супер терпляча, спокійна. А я з ними за останні три роки одна була дуже багато. Я зрозуміла, що таким чимоном я наче хочу від чоловіка більше участі. Типу «я вже не тягну, давай ти включайся і допомагай розрулювати ситуацію». Допомогло прямо казати чоловіку «допоможи розрулити» плюс у моменті ловлю себе на тому, що зараз я наче хочу чоловіку продемонструвати, як мені складно, а не діти дійсно заслуговують. Спробуйте у моменті перевести фокус на чоловіка