Так склалося, що моя доня вибирає яку музику слухати в мене на телефоні. Якщо вона їй не подобається, доня мукає та хитає головою. Якщо ж я не міняю мелодію, то вона бере телефон і тицяє мені ним в обличчя, допоки я цього не зроблю. Буває, висловлює свою незгоду більш емоційно.

Я не хотіла її привчати до гаджетів і електроніки, але малеча часто дивиться мультики, коли залишається зі свекров‘ю або чоловіком, а її стосунки з музикою і так зрозумілі. Також, вона обожнює дивитися фотографії і, звичайно, на себе в камері. Сама я при ній в телефоні намагаюся не сидіти: всі соц мережі - коли вона спить, або випадково заглядаю (наприклад, цікавив якийсь допис, хочу коментарі продивитися).

Позавчора я спостерігала за її «спілкуванням» з телефоном: музика була Ок, і доня просто щось там з екраном робила (скажу чесно, вона мене навчила деяких функцій). І в цей момент я зрозуміла, що свідомо буду вчити її спілкуванню з гаджетами. Я хочу, аби вона ними активно КОРИСТУВАЛАСЯ. Не залежала від них, а саме юзала на свою користь.

Спробую пояснити різницю.
Якщо я користуюся гаджетом, то, наприклад, щось шукаю по роботі, щось шукаю для натхнення, відповідь на якісь питання, шукаю інші гаджети (наприклад, епплівські) або своїх рідних тощо. Тобто гаджет в цьому сенсі виступає моїм помічником, інструментом.

Якщо я «залипаю» в гаджеті, то це означає, що мій внутрішній стан далекий від... назвемо його «оптимального». Я шукаю розраду, мені нудно, мені нема чим зайнятися, я у фрустрації або займаюся прокрастинацією...
Я - не в гармонії сама з собою.

Тому я хочу навчити свою дитину користуватися гаджетами. Не «задивляти» «мені нудно!..» мультиками, не забруднюватися словесними сварками незнайомих людей на форумах, не захламляти свою оперативну пам‘ять галасливими назвами статей і шоковими новинами...

Я хочу, щоб моя донька жила яскравим, насиченим життям, а гаджет став таким самим інструментом в її руках, як ключі, як чайник, як пилосос...

Ще не знаю, як цього досягнути, особливо з огляду на її любов до себе на відео/фото. Сестра каже, що з такою натальною картою люди часто артистами стають... Але принаймні я окреслила для себе якесь розуміння, а отже буду шукати шляхі до його реалізації.

До речі, здається, у видавництва «Ранок» якраз сьогодні анонсували передпродажною книжки про гаджети. Якщо хтось прочитає, буду рада дізнатися відгуки.