Сьогодні я вперше їздила до учня додому. Мене часто просять займатись з дитиною на його території, але я відразу пишу, що вартість уроку буде залежати від витраченого на дорогу часу (туди - назад) + годину/півтори самого уроку + транспорт (таксі туди назад), оскільки в коворкінгу у мене заняття один за одним, без перерв, і я насправді заробляю ці гроші з кавою і смачним чізкейком під боком. Тому мені нема змісту їхати до когось. 🤷‍♀️ І зазвичай, я відмовляюся, навіть якщо люди погодилися на мої умови і готові заплатити більше, бо я якось боюсь їздити по чужих хатах. 🤦‍♀️Не смійтесь, але це реально стрьомно в наш час. В коворкінгу у мене, як не крути, ще й постійна охорона. 😁👌
Але тут ми давно спілкуємось з цією дівчиною в інтернеті і мені реально подобається той позитив, який від неї йде. Тому я погодилась. Вперше за 15 років викладання я поїхала в приватний будинок на урок. Попередньо попередевши чоловіка, скинувши адресу йому, і попросила мене чекати під будинком, коли закінчу заняття. 😂
Хоча мені було оплачено таксі 🤷‍♀️
Зараз як згадую це все, то реально смішно від свого сцикунства))) Але заняття пройшло легко та класно. 👍
Ось такі мої сірі будні. А у вас є страхи?
Я реально часто себе занадто накручую)