🇺🇦Про УКРАЇНСЬКУ мову і дитячу ЕМПАТІЮ💛

Більшість моїх друзів, колег, добрих знайомих знають мене україномовною. 
😯Можливо когось, з ким я познайомилася нещодавно, це здивує, - але так, справді, - вдома, у колі друзів, на роботі я спілкуюся рідною мовою. 
Наразі, з певних причин, про які я вже писала, веду професійну діяльність у соцмережах російською.

Але вирішила, все-таки, дещо публікувати українською. Бо так відчуваю.
Здебільшого, це будуть  історії, пов'язані із нашою сім'єю. І сьогодні - одна із них, свіженька.😉

***
🌙Вечір. Щасливий Іллюшка стрибає, мало не до стелі, - ТАТО ПРИЙШОВ з роботи!
Ледь дає Ігорю помити руки і нашвидку переодягнутися у домашній одяг…

Посміхаюсь і йду накривати вечерю. 
У них - традиційний чоловічий час.🙂

Кличе тата сідати на ліжко і завзято тягне свою поличку із книжками.
Чути розмови, виразне читання і сміх…

Минають якісь хвилин 15, і я йду, аби покликати своїх чоловіків до столу. 
Побачене змушує мене застигнути на порозі кімнати і просто мовчки спостерігати…

...Ігор заснув, опустивши втомлену голову на книжку. Іллюшка поклав татові свого ведмедика - дорогоцінну, улюблену іграшку, з якою ніколи не розлучається, і насилу тягне з іншого кінця кімнати велику, "дорослу" ковдру. Доклавши неабияких зусиль, цей дорослий дворічний хлопчик вкриває тата, примовляючи: "Вкрию тобі ніжки і спинку, щоб ти не змерз уночі. Тато втомився, тато поспить і набереться сил." 
А далі - вмощується поруч і гладить Ігоря…

***
🙂Мімімі…
Так, я знаю, що це ще не справжня, усвідомлена емпатія. Будучи обізнаною із дитячою віковою психологією, розумію, що до такого складного, "дорослого" почуття ще потрібно, мінімум, пару років рости... 
Поки що це - наслідування емпатійних проявів поведінки. Так само, як у ситуації, коли ваша дитина підходить і жаліє вас, бачачи, як ви боляче вдарилися. 
Років до 5 вона, як правило, робить це, повторюючи ваші дії щодо неї в аналогічній ситуації.
 
💛Але, безперечно, це - любов. А ще - чарівний процес народження прекрасної, чуйної, дбайливої, люблячої особистості…

Ваша дитина ОБОВ'ЯЗКОВО буде наслідувати вас. 
Вбираючи, мов губка, кожне ваше слово, кожну реакцію, кожен жест, - у свій час вона неодмінно "видасть" вам все те, що засвоїла.
Завжди намагайтеся пам'ятати про це.

Бажаю вам часто-часто посміхатися, тішачись тим, як сходить посіяне в душі вашої дитини...🌱💛😊

ℹ️Більше корисного про виховання, навчання та розвиток дітей на моїй професійній сторінці:

ссылка/

Підписуйтеся, буду вам рада💛

#педагогикаLive