Багато букв ...

Дівчатка, любі, любіть і бережіть себе , бо ви у себе одні, а ще ви потрібні своїм діткам , люблячим чоловікам і батькам , і коли у вас щось легенько кольнуло , не махайте рукою , а йдіть до лікаря ...

Моя позаматкова...
На диво у мене не було страшного болю , як описують що я мала загибатись, не було характерного для позаматкової вагітності тиску на задній прохід, просто нив живіт, просто тягнуло поясницю... Просто почало мазати , як може мазати при загрозі зриву, як може мазати при імплантації ... І якби узист ( дай боже йому здоров'я , ) не побачив що у мене вже рідина в черевній порожнині ,що виявилось кров'ю, і не почав дзвонити у всі дзвони то можна було б з мене зробити кров'яну ковбасу, по етозі ...
Я не думала що у моєму захалусті, а живу я тепер у не великому містечку де 15 тисяч населення , є і лапароскоп і такий талановитий завідувач гінекології!

Сьогодні вже зняли дренаж , обійшлись без переливання, і навечір я вже бігаю !
Тому дівчата , коли ви думаєте , ой , крапелька крові — розсосеться, не будьте такі самовпевнені , як то говорять 'лучше перебдеть'

P.S. і анекдот вам на вечір

У далекому 2009 коли мені було 14 років , мені в цій же лікарні робили апендиктомію , тоді в операційну мене супроводжував молодий анастезіолог , який по показниках вколов мені морфію , спускаємось в ліфті , я вже кайфанула, і між нами зав'язався діалог
- ти хлопця маєш ?
- ні
- а чому?
- бо вони козли ?
- а я ?
- а ви в тому числі

І от готують мене .. І не повірите , заходить той же самий анастезіолог,
- Богдан Григорович , а я вас пам'ятаю
- а я тебе ні , я в твоєму житті який по рахунку анастезіолог ?
- третій , але ви мене зараз згадаєте ( розказую історію розмови в ліфті)

— агааа, то ти була, а я тебе на все життя запам'ятав , правда виросла ти за десять років ну все морфію більше не вколю)