Історія родів. Багато слів...
Нороджувала в обласній лікарні. З лікарем Туркенич Наталя Валеріївна.
Срок стояв на 23/26 листопада, але вимушена була лагти в стаціонар 19 листопада, бо сильно отікли ступні. Під час оформлення ні що не придвіщало народження раніше сроку, все було закрито. В понеділок у вечері почав боліти живіт, у вівторок у 6.00 ранку подивився черговий лікар і сказала, що є відкриття. У 8.30 сходила на узі, де востаннє глянула на свою малечу і дізналася, що наша вага 4кг+-200 гр. Приїхала мама провідати і ми ще посміялися, що після останнього узі в 36 нед, де наша малявка важила 2600, сильно багато набрала.
Після узі почалися болі в спині і я ганяла по коридору в різні сторони. В 12.00 мене подивилися на кріслі, в 13.00 мені поставили клізму і забрали в передродову, де мені вкололи обезболююче. Там зі мно дихали, стрибали на м'ячику, морально підтримували. В скільки перевели в родзал я не пам'ятаю... Просто не звернула увагу... Народжувала самостійно, але мала стала в проході і тому мусили зробити розріз. Коли малечу витягли і положили на мене це таке блаженство, але вона зразу не заплакала... Чекали доки перепульсує пуповина... Потім давай чистити їй ніс і ротик, то вона з такою силою закричала, що чутно було аж за межами родзалу. Оскільки на ранньому терміні мені зберігали малечу, то місцина приросла і мене чистили і зашивали під загальним наркозом. Маму впустили в родзал до крохи і доки я відходила від наркозу, вони були разом. У 20.00 перевели у двомісну палату, малечу забрали в окремий бокс, де вона була до ранку. Сьогодні нас виписали і я щаслива, що ми вдома. На фото палата. Бірочки видають памперс.
Пі. Сі. приємний сюрприз те, що видають пробніки ліберро, крем під памперс, пакетики з чаєм.
Да, народжуйте, як би важко не було, але це того стоїть